Tag Archive for: А. П. Гайдара

Вы бывали в Каневе? На этот вопрос утвердительно ответят сегОдня тысячи и тысячи наших современников. Ежедневно они прокладывают сюда дороги. тропы и тролинки из близких и далеких краев. потому что особая и завидная биография у этого города. Страница за страницей она поведет вас вдоль веков. в пучину борьбы украинского нарола против угнетателей. увлечет примерами пламенного патриотизма и героизма.

Много здесь памятных мест. У подножья Княжьей горы поклонитесь памяти украинского советского археолога. этнографа, основателя музейного дела на Украине Н. Ф. Биляшевского. Посетите Мемориальный парк. При входе в него вы непременно остановитесь перед светлым сооружением из стекла и бетона. Это библиотекамузей А. п. Гайдара, который с оружием в руках боролся с гитлеровцами в составе партизанского отряда в каневских лесах. На отвесной круче похоронен писательвоин, скошенный вражеской пулей.

Но все время в этом путешествии мыслями и сердцем вы будете стремиться на Тарасову гору, что так высоко вознеслась над Славутой. Отсюда увидите «лани широкополі, 1 дніпро. і кручі». Пройдетесь залами мемориального музея Великого Кобзаря и буцто перечитаете книгу его подвижнической жизни. И уже потом. когда будете ходить уютными улицами, скверамш и парками старинного и такого помолодевшего под звездой Октября города, когда будете знакомиться с его счастливым сегодняшним днем. не оставит вас ни на минуту взволнованная и высокая мечта поэта о светлом дне его матери-Украины.

Ее прекрасное, совершенное` воплощение вы будете отмечать на каждом шагу. Со склонов днепровой горы взгляду откроется грандиозная панорама Каневской ГЭС. Невдалеке. под горой Московкой. поднялся многоэтажный городок. В нем счастливо поселились хозяева электростанции. которая дала жизнь заводам и фабрикам. привела в движение сложные машины окрестных колхозов.

Это она. высокая мечта Тараса. ожнла в белокаменных сооружениях. которые так празднично украшают центр города. площадъ Ленина. – дома культуры. гостиницы «днепр», дома связи, в кварталахсовременных жилищ центральных улиц Ленина, Шевченко, Киевской. в корпусах новых промышленных предприятий. Знаете ли вы. что Канев – город портовый? к берегам рукотворного моря швартуются суда. которые приплывают из далеких и близких краев.

Канев – горад туризма. прекрасное ме, сто для отдыха труцящихся. По чистоте воздуха его сравнивают с высокогорными станциями Кавказа. На Наневщину приходится более 2000 часов солнечного сияния. Это больше, чем имеют некоторые курорты Черноморского побережья.

Бывали ли вы в Каневе? Если нет. пусть этот комплект открыток послужит вам его визитной карточкой. искренним. гостеприимным приглашением посетить город на днепре.

ПЕРЕЧЕНЬ ОТКРЫТОК
Памятник Т. Г. Шевченко.
Музей Т. Г. Шевченко.
Лестница, .ведущая на Тарасову гору.
Памятник на могиле А. П. Гайдара.

Библиотека-музей А. П. Гайдара.
Гостиница «Тарасова гора».
Кинотеатр «Канев».
Универмаг.
Автовокзал.
Турбаза.
Вид на город.
На обложке: памятник В. И. Ленину
(1 стр.): в шлюзе Каневской ГЭС
(4 стр.).

[hr]

Ви бували у Каневі? На це запитання ствердну відповідь сьогодні можуть дати тисячі і тисячі наших сучасників. Щодня багато стежин і доріг прокладають сюди люди з близьких і далеких країв. бо особлива й завидна біографія у цього міста. Сторінка за сторінкою вона поведе вас упрОдовж віків, у вир боротьби українського народу проти гнобителів. захопить прикладами полум’яного патріотизму і героїзму.

Чимало тут пам’ятних місць. Біля підніжжя Княжої гори вклоніться пам’яті українського радянського археолога. етнографа. засновника музейної справи на Україні М. Ф. Біляшівського. Завітайте до Меморіального парку. При вході до нього ви неодмінио зупинитеся перед світлою спорудою із скла й бетону. То бібліотекамузей А. П. Гайдара. який зі зброєю в руках боровся з гітлерівцями у складі партизанського загону в канівських лісах. На стрімкій кручі поховано письменника-воїна. скошеного ворожою кулею.

Та увесь час у цій подорожі линутимете думками й серцем на Тарасову гору. що так високо звелась над Славутою. Звідси побачите «лани широкополі. і дніпра. і кручі». Пройдетеся залами меморіального музею Великого Кобзаря і ніби перечитаєте книгу його подвижницького життя. І вже потім. коли ходитимете ошатними вулицями. скверами і парками старовинного й такого помолоділого під зорею Жовтня міста. коли зн айомитиметеся з його щасливим сьогоденням, не полишатиме вас ні на хвилину бентежна й висока мрія поета про світлий день його неньки-України.

ії прекрасне. довершене втілення ви відзначатимете на кожному кроці. Зі схилів дніпровоі’ горн зорові відкриється грандіозна панорама Канівської ГЕС. Неполалік, під горою Московкою. виструнчилося багатоповерхове містечко. В ньому щасливо оселилися господарі цієі електростанції. яка дала життя заведам і Фабрикам. привела у рух складні машини навколишніх колгосп в.

То вона. висока Тарасова мрія. ожила у білокам’яних спорудах. що- так святково прикрашають центр міста. площу Леніна. Будинку культури. готелю «дніпра». Вудннку зв’язку. в кварталах сучасних экител по центральних вулицях Леніна, Шевченка. Київській, у корпусах нових промислових підприємств.

Чи знаєте ви. що Канів – місто портове? До берегів рукотворного моря швартуються судна, які припливають з далеких близьких країв.

Канів – місто туризму. прекрасне місце для відпочинку труцящих. За чистотою повітря його порівнюють з високогірними станціями Кавказу. На Канівщину припадає понад 2000 годин сонячного сяяння. Це більше. ніж мають деякі курорти Чорноморського узбережжя.

Чи бували ви у Каневі? Якщо ні. хай оцей комплект листівок послужить вам його візитною карткою. щирим. гостинним запрошенням відвідати місто на дніпрі.

ПЕРЕЛІК ЛИСТІВОК
Памятник Т. Г. Шевченку.
Музей Г. Г. Шевченка.
Сходи, що ведуть на Тарасову ГООУ.
Пам’ятник на могилі А. П. ГайдаРа.

Бібліотека-музей А. п. Гайдара.
отель «Тарасова гора».
Кінотеатр «Канів».
Універмаг.
Автовокзал.
Турбаза.
Вид на місто.
На обкладинці: пам’ятник В. І. Лені-
ну (1 стор.); у шлюз] Канівської ГЕС
(4 стор.).

«Радянська Україна». 1980. Київ.
БФ 10610. 3. 05414. Т. 90.000.
Відсилати тільки у конверті.
8123211.

80205 – 088
к М227(04) – 80 41 ” 80

Это приветливый и красивый город, под крышей которого живет и трудится более четверти миллиона человек. Он посвоему спокойно величавый 4 очень зеленый -словно большой сад.

Административный, экономический и культурный центр обширного края, получившего’аттестацию «степной жемчужины Украины», Кировоград (до 1934 г.-Елизаветград)
в этом году отмечает двухсоттридцатилетие-возраст для города почти еще юношеский.

Пройдитесь по улицам, площадям, загляните в областной краеведческий музей – они поведают вам о многом. О том, например, что возникновение города связано с сооружением на берегах реки Ингул, впадающей в Южный Буг, крепости св. Елизаветы для защиты южных границ страны от опустошительных набегов турок и крымских татар. Затем они расскажут, как был создан здесь в 1904 г. Елизаветградский комитет РСДРП во главе с легендарным Артемом, как в 1918 г. была установлена Советская власть и как она превратила провинциальный уездный городишко в город с высокоразвитым машиностроением, чугунолитейной, легкой, пищевой, деревообрабатывающей промышленностью.

Сегодня кировоградские сеялки разных модификаций с маркой производственного объединения «Красная звезда» известны во многих уголках нашей Родины и более чем в сорока странах мира. Здесь первый в СССР и единственный в мире завод по производству фильтрующего кизельгура ценного материала для пищевой, нефтехимической, текстильной и других отраслей индустрии. Пользуется известностью продукция заводов «Гидросила», радиоизделий, производственного объединения «Пишмаш».

Елизаветград – колыбель профессионального украинского театра, созданного под руководством М. Л. Кропивницкого. В городе начинали свой творческий путь корифеи и классики украинской сцены и драматургии М. К; Заньковецкая, Н. К. Садовский, И. К. Карпенко-Карый, польский композитор и пианист Кароль Шимановский, советский писатель Ю. И. Яновский, жил композитор П. И. Нищинский, работали известный изобретатель Н. Н. Бенардос, академик, лауреат Нобелевской премии И. Е. Тамм. Бывали здесь А. С. Пушкин, А. А. Фет, Адам Мицкевич, ФеренцЛист.

Горожане свято чтут подвиги тех, кто сражался за Советскую власть в годы гражданской войны и фашистской оккупации и своим беззаветным мужеством победил врага!
Свидетельство тому- названия улиц и площадей, мемориальные доски, монументы в честь героев и всегда живые
цветы у их подножья.

 

ПЕРЕЧЕНЬ ОТКРЫТОК
Памятник В. И. Ленину.
Памятник С. М. Кирову.
Здание обкома Компартии Украины.
Вход на военно-мемориальное кладбище.
Монумент Славы Героям гражданской и Великой Отечественной войн.
Мемориальный дом-музей М.Л. Кропивницкого.
Муздрамтеатр им. М. Л. Кропивницкого. Областной дом политпросвещения.
Памятник Т. Г. Шевченко перед областной детской библиотекой им. А. П. Гайдара.
Краеведческий музей.
Детско-юношеская спортивная школа.
Производственное объединение «Пишмаш». На улице
Пацаева.
Автовокзал.
Кинотеатр «Ятрань».
Памятный знак «Краснозвездовцы- хлеборобам».
Универсальное торговое объединение «Кировоград».
Аэропорт.
Набережная р. Ингул.
Улица К. Маркса.
Панорама города.
На обложке: набережная р. Ингул (1 стр.);
ул. К. Маркса (4 стр.).

 

Це привітне і красиве місто, під дахом якого живе й працює понад чверть мільйона чоловік. Воно по-своєму спокійно величаве і дуже зелене – як великий сад.

Адміністративний, економічний і культурний центр просторого краю, що дістав атестацію «степової перлини України», Кіровоград (до 1934 р.- Єлизаветград) цього року відзначає
двохсоттридцятиліття-вік для міста ще майже юнацький.

Пройдіться вулицями, площами, загляньте в обласний краєзнавчий музей – вони повідають вам багато чого. Напринпад, про те, що виникнення міста пов’язане з будівництвом на берегах річки Інгул, що впадає у Південний Буг, фортеці св. Єлизавети для захисту південних кордонів країни від спустошливих наскоків турків і кримських татар. Потім вони розкажуть, як було створено тут 1904 р. Єлизаветградський комітет РСДРП на чолі з легендарним Артемом, як 1918 р. була встановлена Радянська влада і як вона перетворила провіншальне повітове містечко в місто з високорозвиненим
машинобудуванням, чавуноливарною, легкою, харчовою, деревообробною промисловістю.

СьогОдні кіровоградські сівалки різних модифікацій з маркою виробничого об’єднання «Червона зірка» відомі у багатьох куточках нашої Вітчизни і більш як у сорока країнах світу. Тут
перший в СРСР і єдиний . у світі завод по виробництву фільтруючого кізельгуру-цінного матеріалу для харчової, нафтохімічної, текстильної та інших галузей індустрії. Користується популярністю продукція заводів «Гідросила», радіовиробів, виробничого об’єднання «Друкмаш».

Єлизаветград-колиска професіонального українського театру, створеного під орудою М. Л. Кропивницького. В місті починали свій творчий шлях корифеї і класики української сцени і драматургії М. К. Заньковецька, М. К. Садовський, І. К. Карпенко-Карий, польський компоэитор і піаніст Кароль Шимановський, радянський письменник Ю. І. Яновський, жив композитор П. І. Ніщинський, працювали відомий винахідник м. М. Бенардос, академік, лауреат Нобелівської премії Є. Тамм. Бували тут 0. С. Пушкін, А. А. Фет, Адам Міцкевич, Ференц Ліст.

Жителі міста свято шанують подвиги тих, хто боровся за Радянську владу в роки громадянської війни і фашистської окупації і своєю беззавітною мужністю переміг ворога! Свідчення тому-назви вулиць і площ, меморіальні дошки, монументи на честь героїв і завжди живі квіти коло їх підніжжя.

З кожним днем розквітає місто, хорошіє його обличчя. Сьогодні його прикрашають сучасні архітектурні ансамблі,  упорядковані квартали нових мікрорайонів, сквери, парки.

 

ПЕРЕЛІК ЛИСТІВОК
Пам’ятник В. ]. Леніну.
Пам’ятник С. М. Кірову.
Будинок обкому Компартії України.
Вхід на військово-меморіальне кладовище.
Монумент Слави героям громадянської
і Великої Вітчизняної воєн.
Меморіальний будинок-музей М. Л. Кропивницького,
Муздрамтеатр ім. М, Л. Кропивницького. Обласний будинок
політосвіти..
Пам’ятник Т. Г. Шевченку перед обласною дитячою біб-
ліотекою ім. А. П. Гайдара.
Краєзнавчий музей.
Дитяча-юнацька спортивна школа.
Виробниче об’єднання «Друкмаш». На вулиці Пацаєва.
Автовокзал.
Кінотеатр «Ятрань».
Пам’ятний знак «Червонозорівці – хліборобам».
Універсальне торговельне об’єднання «Кіровоград».
Аеропорт.
Набережна р. Інгул.
Вулиця К. Маркса.
Панорама міста.
На обкладинці: набережна р. Інгул (1 стор.);
вул. К. Маркса (4 стор.).