Города, как деревья, берут начало‘с маленького корешка. И, как дерево, город ежегодно обрастает новыми и новыми кольцами улиц, пускает свежие ростки и ветки.

Где же впервые пробился тот корешок, из которого вырос современный Днепродзержинск?

Исторические документы свидетельствуют, что возник он на территории села Каменское. По преданию, название это пошло от имени
казака Камеона, который вместе с другими собратьями во времена Запорожской Сечи поставил на берегу Днепра себе зимовье.

Все изменяется. Превратилось в большой город, переименованный в 1936 году, и село Каменское. Если вы будете добираться сюда
скоростными «Ракетой» или «Кометой», то еще издалека заметите очертания гидроэлектростанции и плотины, которая, согнувшись лу-
ком, перехватила стремительный бег Славутича и заставила воду работать на человека.

Днепродзержинская ГЭС – очень интересное сооружение. В жизни города она выполняет три важные функции: дает электроэнергию;
собирая в0ду, углубляет Днепр; соединяет два берега- по плотине проходят автомобильная и железная дороги.

Итак – суша, перед вами цветущие проспекты и улицы, дворцы культуры и высотные дома. Посмотрите с Колиусовской горы вниз
увидите над голубой лентой Днепра неповторимый индустриальный пейзаж, обратите взор на запад-и не налюбуетесь светлыми,
утопающими в зелени скверов и площадей жилыми массивами. Кстати, жилой фонд города составляет несколько миллионов квадрат-
ных метров. Тот, кто давно здесь не был, может не узнать даже хорошо знакомые ему раньше места. На нетронутом еще лет пятнадцать
назад левобережье вырос новый Днепродзержинск. Словно белые паруса, над волнами местного моря поднялись дома, корпуса школ,
больниц, бытовых комбинатов, спортивных комплексов. Обновляется и «старая», промышленная часть гор0да‚ она, как говорится, пере-
живает время второй молодости.

Сегодня здесь действует более тридцати больших предприятий. Первым в этом ряду, как всегда, стоит ордена Ленина металлургичес-
кий завод имени Ф. Дзержинского. В наши дни прославленная «Дзержинка» выплавляет металла больше, нежели все металлургические
предприятия дореволюционной России. Она экспортирует свою продукцию в сорок стран мира. Постоянным инициатором передового
опыта выступает коллектив коксохимического завода имени С. Орджоникидзе. Огромны достижения рабочих производственного объеди-
нения «Азот», чья продукция тоже известна далеко за пределами республики.

С индустрией, ее нуждами связана деятельность многих просветительных заведений. В девяти профессионально-технических учи-
лищах, одиннадцати техникумах и индустриальном институте ‚учатся завтрашние мастера скоростных плавок, химики, энергетики, ма-
шиностроители…

Выплавка чугуна, стали, выпуск удобрений, изготовление вагонов-далеко не полный перечень того, чем занимаются днепро-
дзержинцы. В свободное от работы время они посещают дворцы культуры, библиотеки, городской парк культуры, кинотеатры. Заслу-
женные капеллу бандуристов и самодеятельный ансамбль танца «Днипро» хорошо знают во многих городах и селах республики, их
участники демонстрировали свое искусство труженикам Болгарии, Чехословакии, Японии, Голландии. Литературная студия имени А. Ко-
валенко, которой путевку в жизнь дала библиотека имени Т. Г. Шевченко и которую в свое время возглавлял Леонид Стоянов – автор
книг «На крыше мира», «Голубая пиала», «Они боролись за счастье»‚- воспитала писателей Ф. Исаева, С. Завгороднего, С. Чернобривца.
Кто знает, возможно, среди выдающихся мастеров кисти мы вскоре увидим воспитанников местной художественной школы.

Днепродзержинцы – народ гостеприимный, всегда радостно встречает друзей – близких и далеких.

ПЕРЕЧЕНЬ ОТКРЫТОК
Памятник В. И. Ленину.
Памятник Ф.Э. Дзержинскому.
Дворец культуры металлургов.
Гостиница «Заря».
Музей истории города.
Площадь Свободы.
Вид на ГЭС.
Салон «Ромашка».
Кафе «Пламенные зори».
Магазин «Океан».
Муздрамтеатр.
На обложке: монумент «Прометей» в честь победы
Великой Октябрьской социалистической революции
(1 стр.); место отдыха жителей города (4 стр.).

Фото Р. Якименко. Художественное оформление обложки В. Щетиннной. Составитела А. Мадяр. «Днепродзер-
жинск». Автор текста А. Прутенко. Комплект из 11 цветных открыток (на украинском и русском языках). Редакция
украинских календарей и художественных открыток. «Радянська Украна».

5105040000 – 199
д М227(04) -89 51
ВіДСИЛАТИ ПОШТОЮ ПЛЬКИ У КОНВЕРТ!

 

Міста, як дерева, беруть початок з маленького корінця. І як дерево, місто кожного року обростає новими і новими кільцями вулиць,
пускає свіжі паростки і гілки.

Де ж уперше пробився той корінець, із якого виріс сучасний Дніпродзержинськ?

Історичні документи свідчать, що виник він на території села Кам’янське. За переказами, назва ця пішла від імені козака Камеона, який
разом з іншими побратимами за часів Запорізької Січі поставив на березі Дніпра собі зимовище.

Усе змінюється. Перетворилось у велике місто, перейменоване 1936 року, і село Кам’янське. Якщо ви діставатиметесь сюди швидко-
хідними «Ракетою» чи «Кометою», то ще здалеку помітите обриси гідроелектростанції та греблі, що, зігнувшись луком, перехопила стрім-
кий біг Славутича і примусила воду працювати на користь людині.

Дніпродзержинська ГЕС-дуже цікава споруда. У житті міста вона виконує три важливих функції: дає електроенергію; збираючи
воду, поглиблює Дніпро; з’ЄДнує два береги – по греблі прохо,а,ять автомобільна дорога і залізниця.

Отже -суша, перед вами квітучі проспекти і вулиці, палаци культури і висотні будинки. Гляньте 3 Коліусівської гори вниз-і по-
бачите над голубою стрічкою Дніпра неповторний індустріальний пейзаж, киньте оком на захід – і не намилуєтеся світлими житловими
масивами, що потопають у зелені скверів і площ. До речі, житловий фонд міста становить кілька мільйонів квадратних метрів. Той, хто
не був тут давненько, може не впізнати навіть добре знайомі йому раніше місця. На незайманому ще десь років п’ятнадцять тому
лівобережжі виріс новий ДніпрОдзержинськ. Мов білі паруси, над хвилями місцевого моря піднеслися будинки, корпуси шкіл, ліка-
рень, побутових комбінатів, спортивних комплексів. Оновлюється і «стара», промислова частина міста, вона, як кажуть, переживає
пору другов МОЛОДОСТІ.

Нині тут діє більше тридцяти великих підприємств. Першим у цьому ряду, як заВЖДи, стоїть ордена Леніна металургійний завод імені
Ф. Дзержинського. Сьогодні уславлена «Дзержинка» виплавляє металу більше, ніж усі металургійні підприємства дореволюційної Росії.
Вона експортує свою продукцію в сорок країн світу. Постійним ініціатором передового досвіду виступає колектив коксохімічного заводу
імені С. Орджонікідзе. Вагомі здобутки робітників виробничого об’єднання «Азот», чия продукція теж відома далеко за межами
республіки.

З індустрією, їі’ потребами пов’язана діяльність багатьох освітніх закладів. У дев’ятьох професійно-технічних училищах, одинад-
цяти технікумах та індустріальному інституті навчаються завтрашні майстри швидкісних плавок, хіміки, енергетики, машинобудівники…

Виплавлення чавуну, сталі, випуск добрив, виготовлення вагонів-далеко не повний перелік того, чим займаються дніпр0дзер-
жинці. У вільний від роботи час вони відвідують палаци культури, бібліотеки, міський парк культури, кінотеатри. Заслужені капелу
бандуристів і самодіяльний ансамбль танцю «Дніпро» добре знають у багатьох містах і селах республіки, їх учасники демонстрували своє
мистецтво трудівникам Болгарії, Чехословаччини, Японії, Голландії. Літературна студія імені О. Коваленка, якій путівку в життя дала біб-
ліотека імені Т. Г. Шевченка і якою свого часу керував Леонід Стоянов – автор книг «На крыше мира», «Голубая пиала», «Они боролись
за счастье»,- виховала письменників Ф. Ісаєва, С. Завгороднього, С. Чорнобривця. Хтозна, можливо, серед видатних майстрів пензля
ми незабаром побачимо вихованців місцевої художньої школи.

Дніпродзержинці -народ гостинний, завжди радо зустрічають друзів – близьких і далеких.

ПЕРЕЛІК ЛИСТІВОК
Пам’ятник В. І. Леніну.
Пам’ятник Ф. Е. Дзержинському.
Палац культури металургів.
Готель «Зоря».
Музей історії міста:
Площа Свободи.
Вид на ГЕС.
Салон «Ромашка».
Кафе «Полум’яні зорі».
Магазин «Океан».
Муздрамтеатр.
На обкладинці: монумент «Прометей» на честь пере-
моги Великої Жовтневої соціалістичної революції
(1 стор.): місце відпочинку мешканців міста (4 стор.).

Фото Р. Якименка. «Дніпродзержинськ». Комплект з 11 кольорових листівок. Автор тексту О. Прутенко. © Ре-
дакція українських календарів і художніх листівок. Київ. 1989. «Радянська Україна». Тираж 100 000 комплектів.
Зам. 04906. Ордена Леніна комбінат друку видавництва «Радянська Україна». Ціна 39 к. БФ 31619.