Tag Archive for: М. Н. Мазаю

На карте Украины город этот-на самом юге Донбасса. Здесь кончаются километры республики и начинаются мили. Сотни миль Азовского моря. Оноукрашение, манящее чудо Жданова и вместе с тем его сила, энергия. Мощные краны в порту днем и ночью грузят на советские и зарубежные суда продукцию гигантов индустрии- металлургических за30дов имени Ильича и «Азовстали», производственного объединения «Ждановтяжмаш», коксохимического и завода металлоконструкций. Днем и ночью из далеких и близких краев возвращаются к родным берегам суда Азовского ордена Трудового Красного Знамени морского пароходства. Они заходят в 364 порта 75 стран.

В биографии Жданова – не только индустриальная слава. Туристы и отдыхающие знакомятся здесь с историей борьбы пролетариата Мариуполя (так до 1948 года назывался город) за свои права, за власть Советов. Те незабываемые события нашли в свое время отражение на страницах ленинской «Искры». По заданию партии в городе работали Г. И. Петровский, А. А. Жданов, В. Я. Чубарь, Г. К. Орджоникидзе. Его жители никогда не забудут ратных свершений красногвардейских отрядов, героев Великой Отечественной. На улицах и площадях гор0да установлены памятники и памятные знаки, увековечившие, например, подвиги Кузьмы Апатова, командира сформированного в 1919 г. для борьбы с белогвардейцами Мариупольского ударного батальона, прославленного сталевара Макара Мазая, летчика-испытателя Григория Бахчиванджи, который первым совершил полет на реактивном самолете и о ком Юрий Гагарин сказал: «Без полета Бахчиванджи, возможно, не было бы 12 апреля 1961 года».

В Ильичевском районе Жданова недалеко от Дворца металлургов гордо возвышается знаменитый Т-34. Так отмечен подвиг ильичевцев-ратный и трудовой. В военную пору они освоили выпуск броневой стали для этого танка. Памятники людям и времени… Они на высоких постаментах, из бронзы, мрамора. Всех их, наверное, не перечислишь. Незабываемые имена и знаменательные события -в названиях улиц и предприятий, они навсегда в благодарных сердцах ждановцев.

Не затерялась в городе память о чародее кисти, талантливом мастере укр аинского пейзажа А. И. Куинджи. Картинная галерея и улица имени художника, оригинальный и красивый памятник ему на проспекте Металлургов-свидетельство того, что живет искусство Архипа Ивановича среди земляков и сег0дня. Помнят здесь и автора «Железного потока» А. С. Серафимовича, в творчестве которого
мариупольские впечатления сыграли большую роль, Всевол0да Вишневского и Николая Асеева, Константина Симонова и Бориса Горбатова.

Жемчужиной Приазовья справедливо называют Жданов. И имеют в виду прежде всего целебные особенности климата (солнечных дней тут больше, чем в Сочи, воздух настоян на запахах моря и степи), нарЯДность его улиц и парков, характерный для юга уют. На Комсомольском бульваре просто очаровывает спуск к морю: длинная и крутая белокаменная лестница, по обе стороны массивные
вазы с душистыми цветами. А внизу – волны теплого моря. Здесь один из благоустроенных пляжей. Водная станция, пункты проката со всем необХОДимым для отдыха, спортивные площадки, ветвистые акации и высокие тополя. Курорт!

Черты курорта приобретают и другие районы города. В прибрежную зону Орджоникидзевского района прекрасно вписались пионерские лагеря. Море тут мелкое, берег и дно песчаные, чистые. С удовольствием купаются в его ласковых волнах дети. А на берегах Центрального пляжа, в зеленом шуме деревьев кіомфортабельные корпуса современных здравниц: санаториев, домов отдыха,
рабочих профилакториев, туристского комплекса. Такой он, город Жданов, город рабочей славы, мастеров огненной профессии и машиностроителей, город моря и солнца.

ПЕРЕЧЕНЬ ОТКРЫТОК

Памятник В. И. Ленину.
Памятник А. А. Жданову.
Памятник морякам Азовской военной флотилии.
Памятник морякам-десантникам. Водноспортивная станция «Коксохим».
Памятник М. Н. Мазаю. В цехе металлургического завода «Азовсталь».
Драмтеатр. Памятник А. И. Куинджи.
Проспект Металлургов.
Комсомольский бульвар.
Жилой дом на Центральной площади. Проспект Победы.
Детский гор0док. Кинотеатр «Юбилейный».
Уголок санатория «Металлург». Дворец металлургов.
В морском порту. Фонтан в сквере.
Ресторан «Млоия».
Автовокзал.
На обложке: памятник металлургу при въезде в город, проспект Адмирала
Лунина (1 стр.); море возле города, профилакторий металлургического завода
им. Ильича (4 стр.).

 

На карті України місто це-на самому півдні Донбасу. Тут закінчуються кілометри республіки і починаються милі. Сотні миль Азовського моря. Воночарівна окраса, манлива принада Жданова і водночас його сила, енергія. Потужні крани у порту вдень і вночі вантажать на радянські й зарубіжні судна пр0дукцію велетнів індустрії-металургійних заводів імені ілліча й «Азовсталі», виробничого об’єднання «Ждановважмаш», коксохімічного і заводу металоконструкцій. Удень і вночі з далеких і близьких країв вертаються до рідних берегів судна Азовського ордена Трудового Червоного Прапора морського пароплавства. Вони заходять у 364 порти 75 країн.

У біографії Жданова-не тільки індустріальна слава. Туристи і відпочиваючі знайомляться тут з історією боротьби пролетаріату Маріуполя (так до 1948 року називалося місто) за свої права, за владу Рад. Ті незабутні події знайшли свого часу відображення на сторінках ленінської «Искры». За завданням партії у місті працювали Г. І. Петровський, А. О. Жданов, В. Я. Чубар, Г.К. Орджонікідзе. Його жителі ніколи не забудуть ратних звершень червоноармійських загонів, героїв Великої Вітчизняної. На вулицях і площах міста встановлено пам’ятники і пам’ятні знаки, що увічнили, наприклад, подвиги Кузьми Апатова, командира сформованого 1919 р. для боротьби з білогвардійцями Маріупольського ударного батальйону, уславленого сталевара Макара Мазая, льотч ика-випробувача Григорія Бахчиванджі, котрий першим звершив політ на реактивному літаку і про якого Юрій Гагарін сказав: «Без польоту Бахчиванджі, можливо, не було 6 12 квітня 1961 року».

В Іллічівському районі Жданова неподалік від Палацу металургів гордо височить знаменитий Т-34. Так вшановано подвиг іллічівців-ратний і трудовий. У воєнну пору вони освоїли випуск броньової сталі для цього танка.

Пам’ятники людям і часові… Вони на високих постаментах, з бронзи, мармуру. Всіх їх, мабуть, не перелічити. Незабутні імена і знаменні події-у назвах вулиць і підприємств, вони назавжди у вдячних серцях ждановців.

Не загубилася у місті пам’ять про чарівника пензля, талановитого майстра украі’нсЬкого пейзажу А. І. Куїнджі. Картинна галерея і вулиця імені художника, оригінальний і красивий пам’ятник йому на проспекті Металургів-свідчення того, що живе мистецтво Архипа Івановича поміж земляків сьогодні. Пам’ятають тут і автора «Залізного потоку» О. С. Серафимовича, якому маріупольські вра-
ження вельми прислужилися у творчості, Всеволода Вишневського і Миколу Асєєва, Костянтина Симонова і Бориса Горбатова.

Перлиною Приазов’я справедливо називають Жданов. І мають на увазі передусім цілющі властивості клімату (сонячних днів тут більше, ніж у Сочі, повітря настояне на запахах моря і степу), ошатність його вулиць і парків, характерний для півдня затишок. На Комсомольському бульварі просто зачаровує спуск до моря: довгі й круті білокам’яні сходи, обабіч масивні вази із запашними квітами. А внизу-хвилі теплого моря. Тут один з найупорядкованіших пляжів. Водна станція, пункти прокату з усім необхідним для відпочинку, спортивні майданчики, розлогіакацП івисокітополі Курорт!

Ознак курорту все виразніше набувають й інші райони міста. У прибережну зону Орджонікідзевського району прекрасно вписалися піонерські табори. Море тут мілке, берег і дно піщані, чисті. Залюбки хлюпочуться у його ласкавих хвилях діти. А на берегах Центрального пляжу, в зеленому шумовинні дерев комфортабельні корпуси сучасних здравниць: санаторіїв, будинків відпочинку,
робітничих профілакторіїв, туристського комплексу.

Таке воно, місто “Жданов, місто робітничої слави, майстрів вогня-ноі’ професії і машинобудівників, місто моря і сонця.

ПЕРЕЛІК ЛИСТіВОК

Пам’ятник В. І. Леніну.
Пам’ятник А. О. Жданову.
Пам’ятник морякам Азовської військової флотилії.
Пам’ятник морякам-десантникам. Водноспортивна станція «Коксохім».
Пам’ятник М. М. Мазаю. У цеху металурґійного заводу «Азовсталь».
Драмтеатр. Пам’ятник А. !. Куїнджі.
Проспект Металургів.
Комсомольський бульвар.
Жилий будино к на Центральній площі. Проспект Перемоги.
Дитяче містечко. Кінотеатр «Ювілейний».
Куточок санаторію «Металург». Палац металургів.
У морському порту. Фонтан у сквері.
Ресторан «Мелодія».
Автовокзал.
На обкладинці: пам’ятник металурґові при в’їзді до міста, проспект Адмірала
Луніна (1 стор.); море біля міста, профілакторій металурґійного заводу
ім. Ілліча (4 стор.).