Tag Archive for: С. Сльозко

Бердянск. Мемориал в честь советских воинов – освободителей города от немент-фашистских захватчиков.
Вечный огонь на могиле Неизвестного
солдата.

Архитектор В. Спиридонов.

Фото @. Александровича

 

Сюди їдуть по суші, пливуть морем, дістаються повітрям. І всі чотири вокзали міста-залізничний, автобусний, морський і аеропорт-гостинно зустрічають тих, кого ваблять ласкаве море, про-
сторі пляжі, цілющі грязі, теплі сонячні дні. яких у цій кузні здоров’я більше, до речі, ніж у Сочі.

За сезон понад 300 тисяч чоловіків, жінок, дітей набираються сил і снаги у знаменитому своїми природними принадами Бердянську. На курорті союзного значення до послуг трудящих численні
санаторії і будинки відпочинку, пансіонати і готелі, піонерські табори і турбази. Їхня сітка щороку розширюється. Здається, недавно прийняв перших відвідувачів санаторний пансіонат «Лазурний». А тепер одноразово в ньому мешкає 2200 чоловік. За останній час стали до ладу також санаторій «Нафтохімік України», будинок відпочинку «Славутич», бази відпочинку тресту «БердянсЬкбуд» і заводу «Азовкабель», перша черга пансіонату «Жовтнева хвиля». А на берегах Азовського моря закладаються нові корпуси, в яких незабаром теж святкуватимуться новосілля.

Особливо перспективний в цьому плані чудовий район міста, що носить назву Бердянська коса.  Це піщана смуга, яка майже на 20 кілометрів вдається у море. Вже сьогодні на ній розташовано понад 35 закладів відпочинку. В недалекому майбутньому тут проводитимуть відпустку сотні тисяч трудящих: згідно з генеральним планом забудови на косі створюється суцільна курортна зона, де для людини, яка приїхала оздоровитися, буде передбачено максимум зручностей.

Оновлюються, омолоджуються -й інші райони Бердянська. Виростають житлові бУДинки, магазини, підприємства громадського харчування, розширюється мережа побутового обслуговування.
Мешканці міста прагнуть зробити курорт чепурним, затишним, ще більш гостинним.

У комплекті 10 листівок.
Художник О. Назаренко,
Художній редактор С. Сльозко

Бердянск. Мемориал в честь советских
воинов- освободителей города от не-
мецко-фашистских захватчиков.
Вечный огонь на могиле Неизвестного
солдата.

Архитектор В. Спиридонов.

Фото 6. Александровича
Пересиланню поштою

у ыдкритому вигляді не підлягає
«Радянська Україна», 1976. Київ
БФ 03001. 3. 06473. Т. 100,000. Ц. З коп.

Луцьк бере родовід у синій давнині. Але він квітучий, молодий. Це оновлення йому принесла Радянська влада, принесли працьовиті руки лучан, що розбудовують і прикрашають своє славне місто.

На місці колишніх кустарних артілей і заводикі’в тут виникли потужні підприємства машинобудівної, приладобудівної, електротехнічної промисловості, споРУджено один з найбільших на Україні
Г нідавський цукровий завод, великий м’ясокомбінат і ряд інших підприємств. У різних краях Вітчизни сьогодні відома луцька «Волинь» вантажно-легковий автомобіль для потреб сільського господарства. В цілому у місті нині виготовляється понад 550 видів промислової пр0дукції. Чимало її експортується за рубіж. Підносити економічний потенціал “Луцька, здійснювати його
дальшу соціалістичну індустріалізацію, розгортати величезне будівництво підприємств і житла, культурно-побутових закладів допомагає вся країна, всі республіки-сестри.

Сьогодні радують око чудові площі міста Возз’єднання і Леніна, -Комсомольська і Театральна. Викликають захоплення тінисті зелені вулиці. Нині житловий фонд Луцька у порівнянні із 1950 роком збільшився в 10 разів. Виросли нові квартали, з’явилося чимало споруд громадського призначення – шкіл, лікарень, магазинів, культур-них закладів., спортивних залів, їдалень, кафе. В обласному центрі працюють державний педінститут ім. Лесі Українки, музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка, філармонія, краєзнавчий музей, діє 70 бібліотек, в яких є понад 2 млн. книжок.

У планах господарі Луцька сягають далі, мрію“ чи зробити своє місто ще прекраснішим, ще сучаснішим.

Художній редактор С. Сльозко
ЛЩ42 75
М227(04)-75