Posts

До Великой Отечественной войны население города составляло 56 тыс. человек. В результате боевых действий в 1941—1943 годах за 17 месяцев оккупации Ржев был разрушен до основания. Из 20 тыс. человек, оказавшихся в оккупации во Ржеве, и приблизительно стольких же в районе, в день освобождения — 3 марта 1943 года — в городе осталось 150, вместе с районом — 362. Из 5 443 жилых домов Ржева уцелело лишь 297. Общий материальный ущерб, нанесённый оккупантами городу и району, по определению Чрезвычайной Государственной комиссии составил полтора миллиарда рублей. По оценке участника этих событий, маршала Советского Союза В. Г. Куликова, в Ржевской битве общие потери Красной Армии составили свыше 1 млн человек. После войны город был отстроен заново. Яркое художественное воплощение Ржевская битва нашла в «ржевской прозе» писателя Вячеслава Кондратьева, стихотворении Александра Трифоновича Твардовского «Я убит подо Ржевом», в стихотворении «Бесы» Михаила Матусовского, песне Михаила Ножкина «Под Ржевом».

(текст – wikipedia.org)

Мемориал «Пушка»
Обелиск воинам, павшим
в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.
Краеведческий музей
Здание горкома КПСС
Здание вокзала Ржев-II
Мемориальная доска на здании вокзала
Вид на Красноармейскую набережную
Дом связи
Площадь Революции
Жилые дома на Советской площади
Здание льночесальной фабрики
Вид на дом отдыха имени
Х-го съезда ВЛКСМ
Город строится…
Завод краностроения
Клуб железнодорожников
Гостиница

Через десяток літ буде два віки відтош, як на березі тихої Лугані при ливарному заводі виникло селище. На початку “80-их років минулого століття, об’єднавшись з поселенням Кам’яний Брід, воно дістало статус міста. і при народженні, і в наші дні його обличчя визначають риси, які дозволяють говорити про нього як про місто в робочій спецівці.

Десятки заводських труб, громаддя виробничих корпусів, тисячі й тисячі людей, що вливаються у прохідні підприємств, а по закінченні зміни розтікаються по оновлених, забудованих висотними спорудами зелених вулицях і площах, де снують автобуси, тролейбуси, трамваї,-д таким постає сучасний Ворошиловград. І живе тут нар0д, гордифй усвідомленням своєї причетності до великої армії труда – робітничого класу Країни Рад..

У пролетарському Луганську, як довго називалося місто, на початку нинішнього століття утворилися марксистські гуртки. Революцію 1905-1907 рр. його жителі ознаменували масовими виступами проти царизму. Тоді ж тут виникла і активно діяла Рада робітничих депутатів -одна з перших у Росії. Мужня боротьба трудящих Луганська, керована більшовиками і високо оцінена В. І. Леніним, не припинялася ні на хвилину,. Вже на другий день після переможного штурму Зимового Радянську владу було проголошено і в Луганську. Надійною опорою її стало місто під час громадянської війни, так само міцно тримали в руках зброю гор0дяни і в період Великої Вітчизняної. Самовіддано відроджували вони 3 руїн визволений від гітлерівців Ворошиловград.

Недавно вся країна відзначила 50-річчя стахановського руху.

Доречно тому згадати, що прославлений гірник встановив рекорд на цій шахтарській землі, що на т0дішньому Луганському паровозобудівному заведі – нині головному підприємстві виробничого об’єднання «Ворошиловградтепловоз» – нар0дився почин, що передував трудовому педвигу Стаханова і був підхоплений усією країною: «П’ятирічку – за чотири роки!».

Ворошиловград є Одним з найбільших індустріальних центрів СРСР. Крім тепловозів, він випускає техніку для вугільної промисловості і колінчасті вали, сталеві труби й автомобільні клапани, сукно й трикотаж, взуття і цукерки. До міських околиць підійшли шахти.

3 індустрією, її потребами пов’язана діяльність місцевих наукових і проектних установ. У співдружності з виробничниками їх колективи вирішують актуальні завдання науково-технічного прогресу.. До практичної) роботи все активніше підключаються учені машинобудівного, сільськогосподарського, медичного, педагогічного інститутів. Значний і культурний потенціал Ворошиловграда, де функціонують український музичнопдраматичний, російський драматичний театри та театр ляльок, філармоня, цирк, краєзнавчий, художній музеї, музей К. Є. Ворошилов ва, Палаци культури, десятки бібліотек, спортивні обєкти. Діє обласна організація Спілки письменників України, правління якої знаходиться, до речі, в будинку, де жив місцевий ур0дженець, відомий російський
лексикограф і літератор В. І. Даль.

Заслуги міста перед країною гідно відзначені Батьківщиною. Його нагор0джено орденами Червоного Прапора і Жовтневої Революції.

ПЕРЕЛІК ЛИСТІВОК

Пам’ятник В. І. Леніну. Будинок видавництва «Ворошиловградська правда».
Площа Ворошилова. Пам’ятник К. Є. Ворошилову.
Меморіал «Гостра Мотила».
Памятний знак на честь льотчиків. Меморіал на честь героїв революції і громадян-
ської війни.
Будинок краєзнавчого музею. Памятник залізничникаи.
Монумент «Трудівникові Луганщини». Вулиця Коцюбинського.
Погруддя О. Г. Моп0дчого. Куточок скверу.
Пам’ятник «Слава труду». Вид на вулиці Радянську і Оборонну.
Висотнии будинок на 13..й лінії. Пам’ятник паровозобудівникам міста.
Площа Героїв Великої Вітчизняної війни.
Готель «Турист».
Муздрамтеатр. Памятник В. І. Далю.
Будинок звязку. Станція техобслуговУвання.
Автовокзал.
Фонтани на вул. Коцюбинського. Залізничний вокзал.
Ресторан «Перник». Критий ринок.
Універмаг «Росія».

Га обкладинці: вул. Коцюбинського (1 стор.); у парку ім. 1 Травня, 13-а лінія
4 стор.

Через десяток лет будет двавека с той поры, как на берегу тихой Лугани при литейном зав0де возник поселок. В начале 80-х г0дов прошлого столетия, объединившись с поселением Каменный Бред, он получил статус гор0да. И при рождении, и в наши дни его облик определяют черты, которые позволяют говорить о нем как о городе в рабочей спецовке.

Десятки заведских труб, громады производственных корпусов, тысячи и тысячи пиодей‚ впивающиеся в проходные предприятий, а по окончании смены растекающиеся по обновленным, астроенным
высотными зданиями зеленым улицам и площадям, где снуют автобусы, троллейбусы, трамваи,…- таким предстает современный Ворошиловград. И живет здесь нар0д‚ гордый сознанием своей причастности к великой армии труда – рабочему классу Страны Советов.

В пролетарском Луганске, как долго назывался город, в начале нынешнего столетия образовались марксистские кружки. Революцию 1905-4907 гг. его жители ознаменовали массовыми выступлениями против царизма. Тогда же здесь был создан иактивно действовал Совет рабочих депутатов -один из первых в России. Мужественная борьба трудящихся Луганска, ведомых большевиками и высоко оцененная В. И. Лениным, не прекращалась ни на минуту. Уже на второй день после победного штурма Зимнего Советская власть была провозглашена ив Луганске. Надежной опорой ее стал город во времена гражданской войны, так же крепко держали в руках оружие горожане и в пери0д  Великой Отечественной. Самоотверженно возрождали они из руин
освобожденный от гитлеровцев Ворошиловград.

Недавно вся страна отметила 50-летие стахановского движения.

Уместно поэтому вспомнить, что Прославленный горняк установил рекорд на этой шахтерской земле, что на тогдашнем Луганском паровозостроительном заведем-ныне головном предприятии производственного объединения «Ворошиловградтепловоз»-родился почин, предшествовавший трудовому подвигу Стаханова и псдхваченный всей страной: «Пятилетку -» в четыре года!».

Ворошиловград является одним из крупнейших индустриальных центров СССР. Помимо тепловозов, он выпускает технику для угольной промышленности и коленчатые валы, стальные трубы и автомобильные клапаны, сукно и трикотаж, обувь и конфеты. К гор0дским окраинам подошли шахты.

С индустрией, ее нуждами связана деятельность местных научных и проектных учреждений. В ссдружестве с произведственниками их коллективы решают актуальные задачи научно-технического прогресса. К практической работе все активнее подключаются ученые машиностроительного, сельскохозяйственного, медицинского, педагогического институтов. Значителен и культурный потенциал Ворошиловграда, где функционируют украинский музыкально-“драма…ческий, русский драматический театры и театр кукол, филармония, цирк, краеведческий, художественный музеи, музей К. Е. Ворошилова, Дворцы культуры, десятки библиотек, спортивные объекты. Действует областная организация Союза писателей Украины, правление которой размещается, кстати, в здании, где жил местный уроженец, известный русский лексикограф и литератор В. И. Даль.

Заслуги города перед страной по достоинству отмечены Р0диной. Он
награжден орденами Красного Знамени и Октябрьской Революции.

 

ПЕРЕЧЕНЬ ОТКРЫТФК

Памятник В. И. Ленину. Здание издательства «Ворошиловградская правда»…
Площадь Ворошилова. Памятник К. Е. Ворошилову.
Мемориал «Острая Могила».
Памятный знак в честь летчиков. Мемориал в честь героев революции и гражданской войны.
Здание краеведческого музея. Памятник железнодорожникам.
Монумент «Труженику Луганщины». Улица Коцюбинского.
Бюст А. И. Молодчего. Уголок сквера.
Памятник «Слава труду». Вид на улицы Советскую и Оборонную.
Высотный дом на 13-й линии. Памятник паровозостроителям города.
Площадь Героев Великой Отечественной войны.
Гостиница «Турист».
Муздрамтеатр. Памятник В. И. Далю.
Дом связи. Станция техобслуживания.
Автовокзал.
Фонтаны на ул. Коцюбинского. Железнодорожный вокзал.
Ресторан «Перник». Крытый рынок.
Универмаг «Россия»
На обложке: ул. Коцюбинского (1 стр.); в парке им. 1 Мая, 13-я линия (4 стр.).

 

Фото Б. Коробейникова. «Ворошиловград». Комплект із 17 кольорових листівок. Автор тексту Г. Рудь. © Редакція українсь-
ких календарів і художніх листівок. Київ. 1986. «Радянська Україна». Тираж 131000 комплектів. Зам. 04938. Ордена
Леніна комбінат друку ВИДавництва «Радянська Україна». Ціна 94 к. БФ 11453.
Фото Б. Коробейникова. Художественное оформление обложки Т. Лукомской. «Ворошиловград». Автор текста Г. Рудь.
Составитель А. Радченко. Комплект из 17 цветных открыток (на украинском и русском языках). Редакция украинских календа-
рей и художественных открыток. «Радянська Україна».

в Ш 40 -. 86

М227(04) – 86
ВІДСИЛАТИ ПОШТОЮ ТІЛЬКИ У КОНВЕРТІ

Один из старейших городов юга украины Николаев расположен на полуострове, стрех сторон омываемом водами Ингула и Бугского лимана. С массивами  жилых кварталов и промышленных комплексов, площадками портовых причалов и заводских достроечных пирсов, он с высоты птичьего полета напоминает гигантский парусник, стремящийся меж высоких берегов к морю…

Возник Николаев в ХV 111 в. вскоре после освобождения украинского Причерноморья от гнета Османской империи, На удобном участке берега – при впадении  в лиман реки Ингул – заложили корабельных дел мастера судоверфь и город,  назвав его именем покровителя мореплавателей – святого Николая. Летом  1 790 года со стапелей сошел на воду первенец – 44-пушечный фрегат, и вскоре  город становится главной судостроительной базой Черноморского флота, а с  середины прошлого века, после дноуглубительных работ в лимане, еще и  крупнейшим черноморским портом.

В канун 1917-го Николаев – ведущий пролетарский центр украинского юга.  Рабочие крупнейший заводов «Наваль» (ныне четырежды орденоносный Черноморский судостроительный завод) и «Руссуд» (орденов Ленина судостроительный завод имени 61 Коммунара) не раз являли образцы мужественной борьбы  с самодержавием. С победой Великого Октября они самоотверженно сражались  с иностранными захватчиками и внутренней контрреволюцией. С упрочением  Советской власти ударным трудом способствовали ликвидации хозяйственной разрухи, укрепляли экономику страны, создавали в первые пятилетки новый советский флот. В послевоенные годы к предприятиям, сооружавшим революционный броненосец «Потемкин» , а также знаменитые впоследствии ледокол  «Анастас Микоян», крейсеры «Червона Укра’гна»., «Красный Кавказ», другие  корабли, присоединился новый судостроительный исполин – завод «Океан».

Строящиеся в Николаеве суда оборудую еся современными силовыми установками, новейшими средствами управления и навигации. Уходят на трассы Мирового океана сухогрузные теплоходы, крупнотоннажные рудовозы, комбинированные – грузоподъемностью 100 тысяч тонн – нефтерудовозы, с неограниченным районом плавания промысловые рефрижераторы, плавучие научно-исследо-вательские лаборатории, супертраулеры-рыбозаводы. Николаев – город гидрометаллургов. Вошедший е строй в начале 80-х годов  крупнейший в отрасли глиноземный завод ежегодно перерабатывает на алюминиевый концентрат миллионы тонн доставляемых сюда по морю бокситов.  Южной Пальмирой любовно величают николаевцы свой город, спланированный подобно Ленинграду,- с широкими и прямыми улицами, проспектами,
площадями. В последние годы на землях, отвоеванных у лимана, вырос благоустроенный жилой массив, на карте города появились новые гостиницы, Дворцы  культуры, здания учебных заведений, торговых центров. Через Южный буг и Ингул переброшены автодорожные красавцы-мосты. Реконструирован крупнейший в республике зоопарк.

Славу курорта создали Николаеву пляжи с золотыми песками и целебной  водой лимана, жаркое солнечное лето, теплая, обильная дарами земли осень.  К услугам приезжих -дом отдыха «Коммунар», республиканская туристская база «Южный буг» , пять комфортабельных гостиниц. В городе есть, пожалуй,  уникальные по экспозиции музеи – художественный имени В. В. Верещагина,  истории судостроения и флота. В Николаеве – три театра, в том числе кукольный, более двух десятков кинотеатров.

Ныне столица украинских корабелов, административный центр одной из ведущих сельскохозяйственных областей республики в преддверии своего 200-летнего юбилея, отмечаемого в 1989 году.

ПЕРЕЧЕНЬ ОТКРЫТОК

Здание обкома Коммунистической партии Украины.
Аэропорт. Здание облисполкома.
Дом связи. Памятник борцам за власть Советов.
Памятный знак Ленинскому комсомолу.
Гостиница «Николаев». Памятник «освободителям Николаева».
Кинотеатр «Родина». Памятник пионерам-разведчикам Шуре Коберу и Хоменко.
Памятник Н. А. Римскому-Корсакову. Русский драмтеатр им. В. П. Чкалоаа.
Проспект Мира.
Кораблестроительный институт им, адмирала С. О. Макаровна,
Музей судостроения и флота. Художественный музей им. в. в, Верещагина.
Выставочный зал. Скульптурная композиция у входа в зоопарк.
Дворец культуры судостроителей.
Спортивная школа «Надежда». Спуск к набережной Ингула, Такие суда строят корабелы города.
Торговый центр.
Детский городок «Сказка».
Ингульский мост. Дом торговли «Южный Буг».
На обложке: на площади в. и. ленина (1 стр.);
Ингупьский мост (4 стр.).

[hr]

Одне з найстаріших міст півдня Укра’іни Микола’ів розташований на півострові, який з трьох боків омивають воци Інгулу і Бузького лиману. 3 масивами житлових кварталів і промислових комплексів, майданчиками портових причалів і заводських добудовних пірсів, він з висоти пташиного лету нагадуЕ велетенський вітоильник, який між високих 6ерегів лине до моря…

Заснований Микола’ів y XVIII ce. незабаром після визволення укра’інського Причорномор’я від гніту Османсько’і імпері’і. На зручній ділянці берега – при впадінні у лиман річки Інгул – заклали чорабельних справ майстри судноверф і місто, назвавши його іменем покровителя мореплавців – святого Миколи. Влітку 1790 року із стапелів зійшов на воду первісток – 44-гарматний фрегат, і згодом місто стае головною суднобудівною базою Чорноморського флоту, а з середини минулого століття, коли було поглиблене дно в лимані, ще й найбільшим чорноморським портом.

Напередодні 1917-го Миколаїв-провідний пролетарський центр укра’інського півдня. Робітники великих заводів «Наваль» (нині чотири рази орденоносний Чорноморський суднобудівний завод) і«Руссуд» (орденів Леніна суднобудівний завод імені 61 Комунара) не раз являли зразки мужньо’і боротьби із самодержавством. Після перемоги Великого Жовтня вони самовіддано билися з іноземними загарбниками і внутрішньою контрреволюціЕю. 3 утвердженням Радянсько’і влади натхненною працею сприяли ліквідаці’і господарської розрухи, зміцнювали економіку країни, створювали в перші п’ятирічки новий радянський флот.

А в післявоенні роки до підприемств, які споруджували революційний броненос:эць «Потьомкін» , а таr.ож знаменитий згодом криголам «Анастас Микоян», крейсери «Червона Укра’іна», иКрасный Кавказ», інші кораблі, приеднався новий суднобудівний велет – завод «Океан».

Споруджувані у Миколаеві судна обладнуються сучасними силовими установками, новітнішими засобами управління ) навігаці’і. Вирушають на траси Світового океану суховантажні теплоходи, великотоннажні рудовози, комбіновані  вантажопідйомністю 100 тисяч тонн – нафторудовози, з необмеженим районом плавання промислові рефрижератори, плавучі науково-дослідні ла6ораторі’і, супертраулери-рибозаводи.

Миколаїв – місто гідрометалургів. Введений у дію на початку 80-х років найбільший у галузі глиноземний завод щороку переро6ляЕ на алюмініевий концентрат мільйони тонн доставлених сюди морем бокситів. Південною Пальмірою любовно величають микола’івці свос місто, сплановане подібно до Ленінграда,- з широкими й прямими вулицями, проспектами, площами. В останні роки на землях, відвойованих у лиману, виріс упорядкований житловий масив, на карті міста з’явилися чові готелі, Палаци культури, споруди учбових закладів, торговельних центрів. Через Південний Буг і Інгул перекинуто
автодорожні красені-мости. Реконструйовано найбільший у республіці зоопарк.

Слаау курорту принесли МиколаЕву пляжі із золотими пісками й цілющою водою лиману, жарке сонячне літо, renna, багата на дари 3емлі осінь. До послуг приїжджих – будинок відпочинку «Комунар», республіканська туристська база « Південний Буг», п’ять комфортабельних готелів. У місті е унікальні, мабуть, за експозиціею музе’і – художній імені В. В. Верещагіна, icropiї суднобудування і флоту. У МиколаЕві – три театри, в тому числі ляльковий, більш як двадцять кінотеатрів.
Нині столиця укра’інських корабелів, адміністративний центр одніеї з провідних сільськогосподарських областей республіки на порозі свого 200-літнього ювілею, який відзначатиметься 1989 року.

ПЕРЕЛІК ЛИСТІВОК

Будинок обкому Комуністичної партії України.
Аеропорт. Будинок облвиконкпму.
Будинок зв’язку. Пам’ятник борцям за владу Рад.
Пам’ятний знак Ленінському иомсомопу.
Готель «Миколаїв». Пам’ятник «Визвопитепям Миколаєва».
Кінотеатр ікРодина». Пам’ятник піонерам-розвідникам Шурі Коберу і Віті Хоменку.
Пам’ятник М. А. Римському-Корсакову. Російський драмтеатр ім. В. П. Чкапова.
Проспект Миру.
Кораблебудівний інститут ім. адмірала с. о. Макарова.
Музей суднобудування і флоту. Художній музей ім. В. В. Верещагіна.
вистааоиний зал. Скульптурна композиція біля входу до зоопарку,
Палац культури суднобудівників.
Спортивна школа «Надія». Спуск ,до набережної Інгупу.
Такі судна будують корабели міста.
Торговий центр.
Дитяче містечко ііказка».
Іигульський міст. Будинок торгівлі ііпіоденпии Буг»,
На обкладинці: на площі в. І. Леніна (1 стор.);
Інгульський міст (4 стор.).