Posts

Через десяток літ буде два віки відтош, як на березі тихої Лугані при ливарному заводі виникло селище. На початку “80-их років минулого століття, об’єднавшись з поселенням Кам’яний Брід, воно дістало статус міста. і при народженні, і в наші дні його обличчя визначають риси, які дозволяють говорити про нього як про місто в робочій спецівці.

Десятки заводських труб, громаддя виробничих корпусів, тисячі й тисячі людей, що вливаються у прохідні підприємств, а по закінченні зміни розтікаються по оновлених, забудованих висотними спорудами зелених вулицях і площах, де снують автобуси, тролейбуси, трамваї,-д таким постає сучасний Ворошиловград. І живе тут нар0д, гордифй усвідомленням своєї причетності до великої армії труда – робітничого класу Країни Рад..

У пролетарському Луганську, як довго називалося місто, на початку нинішнього століття утворилися марксистські гуртки. Революцію 1905-1907 рр. його жителі ознаменували масовими виступами проти царизму. Тоді ж тут виникла і активно діяла Рада робітничих депутатів -одна з перших у Росії. Мужня боротьба трудящих Луганська, керована більшовиками і високо оцінена В. І. Леніним, не припинялася ні на хвилину,. Вже на другий день після переможного штурму Зимового Радянську владу було проголошено і в Луганську. Надійною опорою її стало місто під час громадянської війни, так само міцно тримали в руках зброю гор0дяни і в період Великої Вітчизняної. Самовіддано відроджували вони 3 руїн визволений від гітлерівців Ворошиловград.

Недавно вся країна відзначила 50-річчя стахановського руху.

Доречно тому згадати, що прославлений гірник встановив рекорд на цій шахтарській землі, що на т0дішньому Луганському паровозобудівному заведі – нині головному підприємстві виробничого об’єднання «Ворошиловградтепловоз» – нар0дився почин, що передував трудовому педвигу Стаханова і був підхоплений усією країною: «П’ятирічку – за чотири роки!».

Ворошиловград є Одним з найбільших індустріальних центрів СРСР. Крім тепловозів, він випускає техніку для вугільної промисловості і колінчасті вали, сталеві труби й автомобільні клапани, сукно й трикотаж, взуття і цукерки. До міських околиць підійшли шахти.

3 індустрією, її потребами пов’язана діяльність місцевих наукових і проектних установ. У співдружності з виробничниками їх колективи вирішують актуальні завдання науково-технічного прогресу.. До практичної) роботи все активніше підключаються учені машинобудівного, сільськогосподарського, медичного, педагогічного інститутів. Значний і культурний потенціал Ворошиловграда, де функціонують український музичнопдраматичний, російський драматичний театри та театр ляльок, філармоня, цирк, краєзнавчий, художній музеї, музей К. Є. Ворошилов ва, Палаци культури, десятки бібліотек, спортивні обєкти. Діє обласна організація Спілки письменників України, правління якої знаходиться, до речі, в будинку, де жив місцевий ур0дженець, відомий російський
лексикограф і літератор В. І. Даль.

Заслуги міста перед країною гідно відзначені Батьківщиною. Його нагор0джено орденами Червоного Прапора і Жовтневої Революції.

ПЕРЕЛІК ЛИСТІВОК

Пам’ятник В. І. Леніну. Будинок видавництва «Ворошиловградська правда».
Площа Ворошилова. Пам’ятник К. Є. Ворошилову.
Меморіал «Гостра Мотила».
Памятний знак на честь льотчиків. Меморіал на честь героїв революції і громадян-
ської війни.
Будинок краєзнавчого музею. Памятник залізничникаи.
Монумент «Трудівникові Луганщини». Вулиця Коцюбинського.
Погруддя О. Г. Моп0дчого. Куточок скверу.
Пам’ятник «Слава труду». Вид на вулиці Радянську і Оборонну.
Висотнии будинок на 13..й лінії. Пам’ятник паровозобудівникам міста.
Площа Героїв Великої Вітчизняної війни.
Готель «Турист».
Муздрамтеатр. Памятник В. І. Далю.
Будинок звязку. Станція техобслуговУвання.
Автовокзал.
Фонтани на вул. Коцюбинського. Залізничний вокзал.
Ресторан «Перник». Критий ринок.
Універмаг «Росія».

Га обкладинці: вул. Коцюбинського (1 стор.); у парку ім. 1 Травня, 13-а лінія
4 стор.

Через десяток лет будет двавека с той поры, как на берегу тихой Лугани при литейном зав0де возник поселок. В начале 80-х г0дов прошлого столетия, объединившись с поселением Каменный Бред, он получил статус гор0да. И при рождении, и в наши дни его облик определяют черты, которые позволяют говорить о нем как о городе в рабочей спецовке.

Десятки заведских труб, громады производственных корпусов, тысячи и тысячи пиодей‚ впивающиеся в проходные предприятий, а по окончании смены растекающиеся по обновленным, астроенным
высотными зданиями зеленым улицам и площадям, где снуют автобусы, троллейбусы, трамваи,…- таким предстает современный Ворошиловград. И живет здесь нар0д‚ гордый сознанием своей причастности к великой армии труда – рабочему классу Страны Советов.

В пролетарском Луганске, как долго назывался город, в начале нынешнего столетия образовались марксистские кружки. Революцию 1905-4907 гг. его жители ознаменовали массовыми выступлениями против царизма. Тогда же здесь был создан иактивно действовал Совет рабочих депутатов -один из первых в России. Мужественная борьба трудящихся Луганска, ведомых большевиками и высоко оцененная В. И. Лениным, не прекращалась ни на минуту. Уже на второй день после победного штурма Зимнего Советская власть была провозглашена ив Луганске. Надежной опорой ее стал город во времена гражданской войны, так же крепко держали в руках оружие горожане и в пери0д  Великой Отечественной. Самоотверженно возрождали они из руин
освобожденный от гитлеровцев Ворошиловград.

Недавно вся страна отметила 50-летие стахановского движения.

Уместно поэтому вспомнить, что Прославленный горняк установил рекорд на этой шахтерской земле, что на тогдашнем Луганском паровозостроительном заведем-ныне головном предприятии производственного объединения «Ворошиловградтепловоз»-родился почин, предшествовавший трудовому подвигу Стаханова и псдхваченный всей страной: «Пятилетку -» в четыре года!».

Ворошиловград является одним из крупнейших индустриальных центров СССР. Помимо тепловозов, он выпускает технику для угольной промышленности и коленчатые валы, стальные трубы и автомобильные клапаны, сукно и трикотаж, обувь и конфеты. К гор0дским окраинам подошли шахты.

С индустрией, ее нуждами связана деятельность местных научных и проектных учреждений. В ссдружестве с произведственниками их коллективы решают актуальные задачи научно-технического прогресса. К практической работе все активнее подключаются ученые машиностроительного, сельскохозяйственного, медицинского, педагогического институтов. Значителен и культурный потенциал Ворошиловграда, где функционируют украинский музыкально-“драма…ческий, русский драматический театры и театр кукол, филармония, цирк, краеведческий, художественный музеи, музей К. Е. Ворошилова, Дворцы культуры, десятки библиотек, спортивные объекты. Действует областная организация Союза писателей Украины, правление которой размещается, кстати, в здании, где жил местный уроженец, известный русский лексикограф и литератор В. И. Даль.

Заслуги города перед страной по достоинству отмечены Р0диной. Он
награжден орденами Красного Знамени и Октябрьской Революции.

 

ПЕРЕЧЕНЬ ОТКРЫТФК

Памятник В. И. Ленину. Здание издательства «Ворошиловградская правда»…
Площадь Ворошилова. Памятник К. Е. Ворошилову.
Мемориал «Острая Могила».
Памятный знак в честь летчиков. Мемориал в честь героев революции и гражданской войны.
Здание краеведческого музея. Памятник железнодорожникам.
Монумент «Труженику Луганщины». Улица Коцюбинского.
Бюст А. И. Молодчего. Уголок сквера.
Памятник «Слава труду». Вид на улицы Советскую и Оборонную.
Высотный дом на 13-й линии. Памятник паровозостроителям города.
Площадь Героев Великой Отечественной войны.
Гостиница «Турист».
Муздрамтеатр. Памятник В. И. Далю.
Дом связи. Станция техобслуживания.
Автовокзал.
Фонтаны на ул. Коцюбинского. Железнодорожный вокзал.
Ресторан «Перник». Крытый рынок.
Универмаг «Россия»
На обложке: ул. Коцюбинского (1 стр.); в парке им. 1 Мая, 13-я линия (4 стр.).

 

Фото Б. Коробейникова. «Ворошиловград». Комплект із 17 кольорових листівок. Автор тексту Г. Рудь. © Редакція українсь-
ких календарів і художніх листівок. Київ. 1986. «Радянська Україна». Тираж 131000 комплектів. Зам. 04938. Ордена
Леніна комбінат друку ВИДавництва «Радянська Україна». Ціна 94 к. БФ 11453.
Фото Б. Коробейникова. Художественное оформление обложки Т. Лукомской. «Ворошиловград». Автор текста Г. Рудь.
Составитель А. Радченко. Комплект из 17 цветных открыток (на украинском и русском языках). Редакция украинских календа-
рей и художественных открыток. «Радянська Україна».

в Ш 40 -. 86

М227(04) – 86
ВІДСИЛАТИ ПОШТОЮ ТІЛЬКИ У КОНВЕРТІ

Города, как деревья, берут начало‘с маленького корешка. И, как дерево, город ежегодно обрастает новыми и новыми кольцами улиц, пускает свежие ростки и ветки.

Где же впервые пробился тот корешок, из которого вырос современный Днепродзержинск?

Исторические документы свидетельствуют, что возник он на территории села Каменское. По преданию, название это пошло от имени
казака Камеона, который вместе с другими собратьями во времена Запорожской Сечи поставил на берегу Днепра себе зимовье.

Все изменяется. Превратилось в большой город, переименованный в 1936 году, и село Каменское. Если вы будете добираться сюда
скоростными «Ракетой» или «Кометой», то еще издалека заметите очертания гидроэлектростанции и плотины, которая, согнувшись лу-
ком, перехватила стремительный бег Славутича и заставила воду работать на человека.

Днепродзержинская ГЭС – очень интересное сооружение. В жизни города она выполняет три важные функции: дает электроэнергию;
собирая в0ду, углубляет Днепр; соединяет два берега- по плотине проходят автомобильная и железная дороги.

Итак – суша, перед вами цветущие проспекты и улицы, дворцы культуры и высотные дома. Посмотрите с Колиусовской горы вниз
увидите над голубой лентой Днепра неповторимый индустриальный пейзаж, обратите взор на запад-и не налюбуетесь светлыми,
утопающими в зелени скверов и площадей жилыми массивами. Кстати, жилой фонд города составляет несколько миллионов квадрат-
ных метров. Тот, кто давно здесь не был, может не узнать даже хорошо знакомые ему раньше места. На нетронутом еще лет пятнадцать
назад левобережье вырос новый Днепродзержинск. Словно белые паруса, над волнами местного моря поднялись дома, корпуса школ,
больниц, бытовых комбинатов, спортивных комплексов. Обновляется и «старая», промышленная часть гор0да‚ она, как говорится, пере-
живает время второй молодости.

Сегодня здесь действует более тридцати больших предприятий. Первым в этом ряду, как всегда, стоит ордена Ленина металлургичес-
кий завод имени Ф. Дзержинского. В наши дни прославленная «Дзержинка» выплавляет металла больше, нежели все металлургические
предприятия дореволюционной России. Она экспортирует свою продукцию в сорок стран мира. Постоянным инициатором передового
опыта выступает коллектив коксохимического завода имени С. Орджоникидзе. Огромны достижения рабочих производственного объеди-
нения «Азот», чья продукция тоже известна далеко за пределами республики.

С индустрией, ее нуждами связана деятельность многих просветительных заведений. В девяти профессионально-технических учи-
лищах, одиннадцати техникумах и индустриальном институте ‚учатся завтрашние мастера скоростных плавок, химики, энергетики, ма-
шиностроители…

Выплавка чугуна, стали, выпуск удобрений, изготовление вагонов-далеко не полный перечень того, чем занимаются днепро-
дзержинцы. В свободное от работы время они посещают дворцы культуры, библиотеки, городской парк культуры, кинотеатры. Заслу-
женные капеллу бандуристов и самодеятельный ансамбль танца «Днипро» хорошо знают во многих городах и селах республики, их
участники демонстрировали свое искусство труженикам Болгарии, Чехословакии, Японии, Голландии. Литературная студия имени А. Ко-
валенко, которой путевку в жизнь дала библиотека имени Т. Г. Шевченко и которую в свое время возглавлял Леонид Стоянов – автор
книг «На крыше мира», «Голубая пиала», «Они боролись за счастье»‚- воспитала писателей Ф. Исаева, С. Завгороднего, С. Чернобривца.
Кто знает, возможно, среди выдающихся мастеров кисти мы вскоре увидим воспитанников местной художественной школы.

Днепродзержинцы – народ гостеприимный, всегда радостно встречает друзей – близких и далеких.

ПЕРЕЧЕНЬ ОТКРЫТОК
Памятник В. И. Ленину.
Памятник Ф.Э. Дзержинскому.
Дворец культуры металлургов.
Гостиница «Заря».
Музей истории города.
Площадь Свободы.
Вид на ГЭС.
Салон «Ромашка».
Кафе «Пламенные зори».
Магазин «Океан».
Муздрамтеатр.
На обложке: монумент «Прометей» в честь победы
Великой Октябрьской социалистической революции
(1 стр.); место отдыха жителей города (4 стр.).

Фото Р. Якименко. Художественное оформление обложки В. Щетиннной. Составитела А. Мадяр. «Днепродзер-
жинск». Автор текста А. Прутенко. Комплект из 11 цветных открыток (на украинском и русском языках). Редакция
украинских календарей и художественных открыток. «Радянська Украна».

5105040000 – 199
д М227(04) -89 51
ВіДСИЛАТИ ПОШТОЮ ПЛЬКИ У КОНВЕРТ!

 

Міста, як дерева, беруть початок з маленького корінця. І як дерево, місто кожного року обростає новими і новими кільцями вулиць,
пускає свіжі паростки і гілки.

Де ж уперше пробився той корінець, із якого виріс сучасний Дніпродзержинськ?

Історичні документи свідчать, що виник він на території села Кам’янське. За переказами, назва ця пішла від імені козака Камеона, який
разом з іншими побратимами за часів Запорізької Січі поставив на березі Дніпра собі зимовище.

Усе змінюється. Перетворилось у велике місто, перейменоване 1936 року, і село Кам’янське. Якщо ви діставатиметесь сюди швидко-
хідними «Ракетою» чи «Кометою», то ще здалеку помітите обриси гідроелектростанції та греблі, що, зігнувшись луком, перехопила стрім-
кий біг Славутича і примусила воду працювати на користь людині.

Дніпродзержинська ГЕС-дуже цікава споруда. У житті міста вона виконує три важливих функції: дає електроенергію; збираючи
воду, поглиблює Дніпро; з’ЄДнує два береги – по греблі прохо,а,ять автомобільна дорога і залізниця.

Отже -суша, перед вами квітучі проспекти і вулиці, палаци культури і висотні будинки. Гляньте 3 Коліусівської гори вниз-і по-
бачите над голубою стрічкою Дніпра неповторний індустріальний пейзаж, киньте оком на захід – і не намилуєтеся світлими житловими
масивами, що потопають у зелені скверів і площ. До речі, житловий фонд міста становить кілька мільйонів квадратних метрів. Той, хто
не був тут давненько, може не впізнати навіть добре знайомі йому раніше місця. На незайманому ще десь років п’ятнадцять тому
лівобережжі виріс новий ДніпрОдзержинськ. Мов білі паруси, над хвилями місцевого моря піднеслися будинки, корпуси шкіл, ліка-
рень, побутових комбінатів, спортивних комплексів. Оновлюється і «стара», промислова частина міста, вона, як кажуть, переживає
пору другов МОЛОДОСТІ.

Нині тут діє більше тридцяти великих підприємств. Першим у цьому ряду, як заВЖДи, стоїть ордена Леніна металургійний завод імені
Ф. Дзержинського. Сьогодні уславлена «Дзержинка» виплавляє металу більше, ніж усі металургійні підприємства дореволюційної Росії.
Вона експортує свою продукцію в сорок країн світу. Постійним ініціатором передового досвіду виступає колектив коксохімічного заводу
імені С. Орджонікідзе. Вагомі здобутки робітників виробничого об’єднання «Азот», чия продукція теж відома далеко за межами
республіки.

З індустрією, їі’ потребами пов’язана діяльність багатьох освітніх закладів. У дев’ятьох професійно-технічних училищах, одинад-
цяти технікумах та індустріальному інституті навчаються завтрашні майстри швидкісних плавок, хіміки, енергетики, машинобудівники…

Виплавлення чавуну, сталі, випуск добрив, виготовлення вагонів-далеко не повний перелік того, чим займаються дніпр0дзер-
жинці. У вільний від роботи час вони відвідують палаци культури, бібліотеки, міський парк культури, кінотеатри. Заслужені капелу
бандуристів і самодіяльний ансамбль танцю «Дніпро» добре знають у багатьох містах і селах республіки, їх учасники демонстрували своє
мистецтво трудівникам Болгарії, Чехословаччини, Японії, Голландії. Літературна студія імені О. Коваленка, якій путівку в життя дала біб-
ліотека імені Т. Г. Шевченка і якою свого часу керував Леонід Стоянов – автор книг «На крыше мира», «Голубая пиала», «Они боролись
за счастье»,- виховала письменників Ф. Ісаєва, С. Завгороднього, С. Чорнобривця. Хтозна, можливо, серед видатних майстрів пензля
ми незабаром побачимо вихованців місцевої художньої школи.

Дніпродзержинці -народ гостинний, завжди радо зустрічають друзів – близьких і далеких.

ПЕРЕЛІК ЛИСТІВОК
Пам’ятник В. І. Леніну.
Пам’ятник Ф. Е. Дзержинському.
Палац культури металургів.
Готель «Зоря».
Музей історії міста:
Площа Свободи.
Вид на ГЕС.
Салон «Ромашка».
Кафе «Полум’яні зорі».
Магазин «Океан».
Муздрамтеатр.
На обкладинці: монумент «Прометей» на честь пере-
моги Великої Жовтневої соціалістичної революції
(1 стор.): місце відпочинку мешканців міста (4 стор.).

Фото Р. Якименка. «Дніпродзержинськ». Комплект з 11 кольорових листівок. Автор тексту О. Прутенко. © Ре-
дакція українських календарів і художніх листівок. Київ. 1989. «Радянська Україна». Тираж 100 000 комплектів.
Зам. 04906. Ордена Леніна комбінат друку видавництва «Радянська Україна». Ціна 39 к. БФ 31619.