Уже сама назва цього міста говорить про його славний робітничий родовід, героїчне минуле. Під керівництвом мужніх, незламних більшовиків Климента Ворошилова, Олександра Пархоменка, Дмитра Рудя та інших борців за щастя народу його
пролетаріат високо проніс червоне знамено крізь вогонь трьох революцій і громадянської війни. За великі заслуги місто було удостоєне ордена Червоного Прапора.
історія навіки зберегла сповнені трУдового пафосу подвиги ворошнловградського робітництва в роки довоєнних радянських п’ятирічок.
3 честю витримали ворошиловградці важкі випробування Великої Вітчизняної війни на її численних фронтах, у підпіллі, в партизанських загонах.
У післявоєнні роки при братній допомозі всіх народів Вітчизни місто швидко піднялося з руїн, заподіяних ворогом, За короткий час руками патріотів був створений по суті новий Ворошиловград з його чудовими комплексами багатоповерхових
житлових і адміністративних споруд,“ з любов’ю упорядкованими, одягненими в *рясну зелень вулицями. Технічно переозброєна промисловість міста нині випускає гірниче обладнання. запасні частини для тракторів і автомобілів, меблі, одяг, трикотаж. Окрасою сталевих магістралей усієї країни стали тепловози ворошиловградського виробництва.
Показово, що тільки за два роки десятої п’ятирічки обсяг промислової продукції у Ворошиловграді виріс на 142 процента.
Сьоголні у місті нараховується більше сімдесяти загальноосвітніх шкіл, тринадцять технікумів, у трьох його вузах навчається понад двадцять тисяч студентів, Тут працюють один з кращих у республіці музичнтдраматичний театр, філармонія,
десятки кінотеатрів, краєзнавчий і художній музеї та багато інших культурно-освітніх закладів.
За ТРУдові звитяги у післявоєнні роки обласний центр удостоєно другої високої нагороди – ордена Жовтневої Революції.
У комплекті 10 листівок. Ціна 36 коп.
Художник І. Вєсков.
Художній редактор А. Радченко.
Ссылки - Links
- Полтава – Poltava 1968
- Електродоїння корів – 1954
- Днепропетровск – Dnipropetrovsk 1976
- Ворошиловград / Луганськ – Voroshilovgrad / Luhansk 1986
- Kaniv – Канів – Канев – 1980
- Донецк – Donetsk – 1986
- ПО ЗАКАРПАТЬЮ – 1983
- Ильичевск – Іллічівськ – Illichivsk 1987
- Донецк – Donetsk – 1983
- Харьков – Харків – Kharkiv 1969
- Запорожье – Запоріжжя – Zaporozhye – 1980
- Черновцы – Чернівці – Chernivtsi 1982
- Ворошиловград – Луганск – Луганськ 1974