Tag Archive for: «Радянська Україна»

,

Kaniv – Канів – Канев – 1980

Вы бывали в Каневе? На этот вопрос утвердительно ответят сегОдня тысячи и тысячи наших современников. Ежедневно они прокладывают сюда дороги. тропы и тролинки из близких и далеких краев. потому что особая и завидная биография у этого города. Страница за страницей она поведет вас вдоль веков. в пучину борьбы украинского нарола против угнетателей. увлечет примерами пламенного патриотизма и героизма.

Много здесь памятных мест. У подножья Княжьей горы поклонитесь памяти украинского советского археолога. этнографа, основателя музейного дела на Украине Н. Ф. Биляшевского. Посетите Мемориальный парк. При входе в него вы непременно остановитесь перед светлым сооружением из стекла и бетона. Это библиотекамузей А. п. Гайдара, который с оружием в руках боролся с гитлеровцами в составе партизанского отряда в каневских лесах. На отвесной круче похоронен писательвоин, скошенный вражеской пулей.

Но все время в этом путешествии мыслями и сердцем вы будете стремиться на Тарасову гору, что так высоко вознеслась над Славутой. Отсюда увидите «лани широкополі, 1 дніпро. і кручі». Пройдетесь залами мемориального музея Великого Кобзаря и буцто перечитаете книгу его подвижнической жизни. И уже потом. когда будете ходить уютными улицами, скверамш и парками старинного и такого помолодевшего под звездой Октября города, когда будете знакомиться с его счастливым сегодняшним днем. не оставит вас ни на минуту взволнованная и высокая мечта поэта о светлом дне его матери-Украины.

Ее прекрасное, совершенное` воплощение вы будете отмечать на каждом шагу. Со склонов днепровой горы взгляду откроется грандиозная панорама Каневской ГЭС. Невдалеке. под горой Московкой. поднялся многоэтажный городок. В нем счастливо поселились хозяева электростанции. которая дала жизнь заводам и фабрикам. привела в движение сложные машины окрестных колхозов.

Это она. высокая мечта Тараса. ожнла в белокаменных сооружениях. которые так празднично украшают центр города. площадъ Ленина. – дома культуры. гостиницы «днепр», дома связи, в кварталахсовременных жилищ центральных улиц Ленина, Шевченко, Киевской. в корпусах новых промышленных предприятий. Знаете ли вы. что Канев – город портовый? к берегам рукотворного моря швартуются суда. которые приплывают из далеких и близких краев.

Канев – горад туризма. прекрасное ме, сто для отдыха труцящихся. По чистоте воздуха его сравнивают с высокогорными станциями Кавказа. На Наневщину приходится более 2000 часов солнечного сияния. Это больше, чем имеют некоторые курорты Черноморского побережья.

Бывали ли вы в Каневе? Если нет. пусть этот комплект открыток послужит вам его визитной карточкой. искренним. гостеприимным приглашением посетить город на днепре.

ПЕРЕЧЕНЬ ОТКРЫТОК
Памятник Т. Г. Шевченко.
Музей Т. Г. Шевченко.
Лестница, .ведущая на Тарасову гору.
Памятник на могиле А. П. Гайдара.

Библиотека-музей А. П. Гайдара.
Гостиница «Тарасова гора».
Кинотеатр «Канев».
Универмаг.
Автовокзал.
Турбаза.
Вид на город.
На обложке: памятник В. И. Ленину
(1 стр.): в шлюзе Каневской ГЭС
(4 стр.).

[hr]

Ви бували у Каневі? На це запитання ствердну відповідь сьогодні можуть дати тисячі і тисячі наших сучасників. Щодня багато стежин і доріг прокладають сюди люди з близьких і далеких країв. бо особлива й завидна біографія у цього міста. Сторінка за сторінкою вона поведе вас упрОдовж віків, у вир боротьби українського народу проти гнобителів. захопить прикладами полум’яного патріотизму і героїзму.

Чимало тут пам’ятних місць. Біля підніжжя Княжої гори вклоніться пам’яті українського радянського археолога. етнографа. засновника музейної справи на Україні М. Ф. Біляшівського. Завітайте до Меморіального парку. При вході до нього ви неодмінио зупинитеся перед світлою спорудою із скла й бетону. То бібліотекамузей А. П. Гайдара. який зі зброєю в руках боровся з гітлерівцями у складі партизанського загону в канівських лісах. На стрімкій кручі поховано письменника-воїна. скошеного ворожою кулею.

Та увесь час у цій подорожі линутимете думками й серцем на Тарасову гору. що так високо звелась над Славутою. Звідси побачите «лани широкополі. і дніпра. і кручі». Пройдетеся залами меморіального музею Великого Кобзаря і ніби перечитаєте книгу його подвижницького життя. І вже потім. коли ходитимете ошатними вулицями. скверами і парками старовинного й такого помолоділого під зорею Жовтня міста. коли зн айомитиметеся з його щасливим сьогоденням, не полишатиме вас ні на хвилину бентежна й висока мрія поета про світлий день його неньки-України.

ії прекрасне. довершене втілення ви відзначатимете на кожному кроці. Зі схилів дніпровоі’ горн зорові відкриється грандіозна панорама Канівської ГЕС. Неполалік, під горою Московкою. виструнчилося багатоповерхове містечко. В ньому щасливо оселилися господарі цієі електростанції. яка дала життя заведам і Фабрикам. привела у рух складні машини навколишніх колгосп в.

То вона. висока Тарасова мрія. ожила у білокам’яних спорудах. що- так святково прикрашають центр міста. площу Леніна. Будинку культури. готелю «дніпра». Вудннку зв’язку. в кварталах сучасних экител по центральних вулицях Леніна, Шевченка. Київській, у корпусах нових промислових підприємств.

Чи знаєте ви. що Канів – місто портове? До берегів рукотворного моря швартуються судна, які припливають з далеких близьких країв.

Канів – місто туризму. прекрасне місце для відпочинку труцящих. За чистотою повітря його порівнюють з високогірними станціями Кавказу. На Канівщину припадає понад 2000 годин сонячного сяяння. Це більше. ніж мають деякі курорти Чорноморського узбережжя.

Чи бували ви у Каневі? Якщо ні. хай оцей комплект листівок послужить вам його візитною карткою. щирим. гостинним запрошенням відвідати місто на дніпрі.

ПЕРЕЛІК ЛИСТІВОК
Памятник Т. Г. Шевченку.
Музей Г. Г. Шевченка.
Сходи, що ведуть на Тарасову ГООУ.
Пам’ятник на могилі А. П. ГайдаРа.

Бібліотека-музей А. п. Гайдара.
отель «Тарасова гора».
Кінотеатр «Канів».
Універмаг.
Автовокзал.
Турбаза.
Вид на місто.
На обкладинці: пам’ятник В. І. Лені-
ну (1 стор.); у шлюз] Канівської ГЕС
(4 стор.).

«Радянська Україна». 1980. Київ.
БФ 10610. 3. 05414. Т. 90.000.
Відсилати тільки у конверті.
8123211.

80205 – 088
к М227(04) – 80 41 ” 80

,

Харьков – Харків – Kharkiv 1969

Если столица Советской Украины Киев-мать городов русских, то Харьковиндустриальное сердце республики. Город насчитывает уже более трех веков существования. Но широкой известностью он более всего обязан не далекому прошлому, а своей революционной, боевой и трудовой славе, авторитету крупного промышленного, научного и культурного центра страны.

Харьков хранит память о пребывании многих видных деятелей отечестенной культуры, о живших и боровшихся в нем бесстрашных народовольцах, о зарождении на его рабочих окраинах марксистских кружков и первых ячеек большевистской партии, о проведенной здесь на заре ХХ века невиданной дотоле в России политической манифестации-маевке. Харьковчане гордятся тем, что местный пролетариат внес большой вклад в победу Октября, в разгром контрреволюции, что на бой с врагами его вели прославленные красные военачальники и бойцы партии, чьи имена запечатлены ныне в названиях улиц и площадей.

Навсегда вписан в летопись истории тот факт, что именно в Харькове в декабре 1917 года П Всеукраинский съезд Советов провозгласил Украину Республикой Советов. Об этом историческом акте напоминает величественный монумент, воздвигнутый в честь незабываемого события. Почти 15 лет, с конца 1919 до середины 1934, Харьков был столицей УССР. Он видел в своих «стенах» выдающихся руководителей Коммунистической партии и Советского государства. Район, где в те времена были расположены партийные и правительственные учреждения республики, теперь решено превратить в историко-заповедный.
После победы Великого Октября Харьков становится подлинным индустриальным гигантом, являет собой образец нового, социалистического градостроительства.

Рождаются исполины многих отраслей промышленности, среди которых легендарный ХТ3. Здесь впервые стране расщепляется ядро атома. Возводятся благоустроенные рабочие поселки. Возникает грандиозная площадь Дзержинского с высо9ным зданием Госпрома, сооружаются клубы, открывается лучший тогда на Украине Дворец пионеров, создается студенческий городок.

Война нанесла Харькову огромный урон-он был фактически разрушен. Возрожденный с помощью всей страны город намного увеличил свой экономический и социальный потенциал. Свыше миллиона горожан самоотверженно трудятся сейчас на его бесчисленных заводах и фабриках, в научно-исследовательских и проектных институтах, сотни тысяч юношей и девушек занимаются в вузах, техникумах, профтехучилищах. К уже существовавшим, восстановленным жилым массивам прибавились новые-Павлово Поле, Салтовский и другие. К услугам жителей и гостей Харькова-исторический и художественный музеи, шесть
театров, прекрасный киноконцертный зал, множество библиотек, великолепный парк культуры и отдыха, переходящий в лесопарк, разветвленная сеть городского транспорта, в том числе метрополитен.

Харьков, могучий и добрый город в рабочей спецовке, на которой гордо сияют ордена Ленина и Октябрьской Революции, радушно приглашает всех, кто хочет познакомиться с ним, обещая немало интересного и увлекательного.

,

Ворошиловград – Луганск – Луганськ 1974

Ворошиловграду дуже до лиця його робітнича спецівка. Колиска південної металургії (ще 1795 р. тут почалося будівництво ливарно-гарматного заводу), він відіграв велику роль у розвитку вітчизняної промисловості. Пролетаріат міста- шахтрі, металурги, машинобудівники-вписав героїч ні сторінки в історію боротьби за владу Рад,

За радянських часів робітникам Ворошиловгрда двічі. доводилося міняти спецівку на військову шинелю. Відстоюючи завоювання Великого Жовтня, вони відважно громили біляків. Цей подвиг
Батьківщина відзначила орденом Червоного Прапора. Не згасне в пам’яті народній звитяжний подвиг тисяч і тисяч комуністів, комсомольців Ворошиловграда, які добровільно пішли на передову Великої Вітчизняної війни, бійців Шахтарської дивізії, мужніх підпільників міста. На честь героїв на кургані Гостра Могила встановлено обеліск і монумент Слави.

За трудові звитяги у восьмій п’ятирічці Ворошиловград нагороджений орденом Жовтневої Революції. далеко відомі досягнення одного з найбільших підприемств транспортного машинобудування республіки – Ворошиловградського тепловозобудівного заводу імені Жовтневої революції. Вагомий вклад у всенаролну справу вносять й інші підприємства міста-вони гідно представляють більшість галузей господарства нашої Вітчизни.

Ворошиловград сьогодні – це майже два десятки науково-дослідних і проектно-технологічних інститутів. Це театри, філармонія, кінотеатри і палаци культури, медичні заклади, чудові сучасні побутові комплекси. За кількістю спортивних споруд,- розмахом масового спорту місто займає дне з перших місць у країні.

Близько 180 літ славетному граду, але він з кожним роком усе молодіє, ростуть риштування його новобудов, реконструюються, оновлюються райони,

квартали, площі, вулиці.
У комплекті 10 листівок
Ціна 36 коп.
Художник Ж, Прохоренко
«Радянська Україна», 1975, Київ
БФ 11814. 3. 04966, Т. 50000;
в ММО 093 38-74
М227 (04) – 75

,

Северодонецк – Sievierodonetsk – 1973

У града цього ще немає сивої історії, як у баз гатьох міст. Але він вЖе зажив хорошої слави. Северодонецьк- це місто хіміків. Продукцію
місцевого ордена Леніна хімкомбінату імені .Пенінського комсомолу добре знають хлібороби, адже «вітаміни для ланів», що виробляють цехи
підприемства-велета, допомагають вирощувати дорідні врожаї. Северодонецьк-“це і місто будівельників. Тільки за останні роки тут споруджено
десятки промислових комплексів, продукція яких іде в різні радянські республіки, зведено понад 10 тисяч квартир, нові школи, побутові і торговельні заклади, лікарні, Север0донецьк – це місто
вчених. Його науково-дослідний інститут керуючих облікових машин відомий і у нас, і в численних зарубіжних країнах, де працюють сконструйовані його співробітниками і створені на місце.-
вому приладобудівному заводі розумні механіЗч ми. А хіба можна не згадати, що це і місто розквітлої культури. Клуб заводу склопластиків, пан лаци культури хіміків, будівельників, кінотеатри,
музичні школи-все до послуг трудівників. Северодонецьк-дітище молоці, вона побудувала і продовжуе будувати. це місто, примножуючи
день за днем його славу. У комплекті 10 листівок

Ціна 35 коп.
Художник В. Гринько
Художній редактор В. Т и х о н о в
«Радянська Україна», Київ. 1973.
БФ 12615. 3. 04406. Т. 55000.

, ,

Киев Спортивнй 1980

Более полувека назад в Киеве состоялась первая Всероссийская олимпиада. 579 участников из восьми городов соревновались на единственном тогда стадионе «Спортивное поле». А лишь в состязаниях !11 летней Спартакиады республи ки (1977-1979 гг.) в столице Украины на старты по 30 ‘видам вышло свыше 700 тысяч горожан. Сегодня к их услугам 18 стадионов, 400 спортивных залов широкого назначения, 2 бассейн, где тренируются пловцы, прыгуны в воду, ватерпо.. листы, ЗО воцных станций на Днепре, в том числе несколько яхт-клубов, имеющих в своем распоряжении полный набор судов олимпийских классов, 50 тиров, 11 велосипедных станций, 2 трамплина для прыжков на лыжах с искусственным покрытием, более 650 волейбольных и бас кетбольных площадок.

Особое место среди спортивных сооружений Киева занимает комплекс Центрального стадиона, где состоятся отборочные матчи по футболу в рамках Олимпиады-80. 100 тысяч мест, легкоатлетические секторы, Один из лучших в стране реабилитационный центр, тренировочные поля, теннисные корты, первоклассный пресс-центр все это было реконструировано или построено
специально к Играм.

В комплекс ВХОДИТ и Дворец спорта на 12 тысяч зрителей с искусственным льдом. К новинкам нужно отнести Ледовый стадион с 400-метровой искусственной дорожкой и трибунами на 10 тысяч человек. В 1977 году Вера Брындзей первой среди киевлянок стала чемпионкой мира по конь кобежному спорту.

Олимпийская история столицы Украины началась в 1952 году, когда ее гимнастка Нина Бочае рова выиграла в Хельсинки золотую медаль. На Играх в Монреале в 1976 году 19-летний борец  классического стиля Александр Колчинский принес родному городу 62-го высшую олимпийскую награду. В Музее спортивной славы УССР среди 2500 уникальных экспонатов собрано немало
свидетельств спортивных подвигов киевлян. Теперь историю отечественного спорта трудно представить себе без Бориса Шахлина и Ларисы Латыниной, которые побеждали на гимнастических форумах в Мельбурне. Риме, Токио. Уже  трижцы выступали на Олимпийских играх гребец Александр Шапаренко и яхтсмен Валентин Манкин, имеющие в своем активе по две золотые медали. Первыми чемпионками по ручному мячу в составе олимпийской сборной страны стали воспитанницы киевского «Спартака» в 1976 году в Монреале. Леонид Жаботинский, двукратный олимпийский чемпион в тяжелой атлетике. фехтовальщик Григорий Крисс – триумфатор Токио, баскетболист Анатолий Поливода и многие другие пронесли славу родного города далеко за пределами нашей  страны. Гордостью киевлян является футбольная команда «Динамо» – многократный чемпион СССР, обладатель европеиского Кубка обладателей кубков, а также Суперкубка. В «Динамо» играет один из известнейших форвардов мира Олег Блохин – обладатель «Золотого мяча» лучшего футболиста Европы-75.

Сеголня кажный третий киевлянин – спортсмен или физкультурник. Именно массовость и является залогом блестящих успехов советского спорта.

 

Понад піввіку тому в Києві відбулася перша Всеросійська олімпіада. 579 учасників з восьми міст змагалися на єдиному тоді стадіоні «Спортивне поле». А тільки під час ХІІІ літньої Спартакіади республіки (1977-1979 рр.) у столиці України на старти з 30 видів вийшло більш як 700 тисяч городян. Сьогодні до їх послуг 18 стадіонів, 400 спортивних залів широкого призначення, 21 басейн, де тренуються плавці, стрибуни у воду, ватерполісти, 30 водних станцій на Дніпрі. серед них кілька яхт-клубів, що мають у своєму розпорядженніповний набір суден олімпійських класів, 50 тирів, 11 велосипедних станцій, 2 трампліни для стрибків на лижах із штучним покриттям, понад 650 волейбольних і баскетболь них майданчиків.

Особливе місце серед спортивних споруд Киева займає комплекс Центрального стадіону. де відбудуться відбіркові матчі з футболу у рамках Олімпіади-80. 100 тисяч місць, легкоатлетичні сектори, один з кращих у країні реабілітаційний центр, тренувальні поля, тенісні корти, першокласний прес-центр – усе це було реконструйовано або збУдовано спеціально до Ігор.

У комплекс входить і Палац спорту на 12 тисяч глядачів із штучним льодом. До новинок слід віднести Льодовий стадіон з 400-метровою штучною доріжкою і трибунами на 10 тисяч чоловік.
1977 року Віра Бриндзей першою серед киянок стала чемпіонкою світу з. ковзанярського спорту.

Олімпійська історія столиці України почалася 1952 року, коли її гімнастка Ніна Бочарова виграла в. Хельсінкі золоту медаль. На Іграх у Монреалі 1976 року 19-річний борець класичного стилю Олександр Колчинський приніс рідному місту 62-у вищу олімпійську нагороду. В Музеї спортивної слави УРСР серед 2500 унікальних експонатів зібрано чимало свідчень спортивних подвигів киян. Тепер історію вітчизняного спорту важко уявити без Бориса Шахліна і Лариси Латиніної, які перемагали на гімнастичних форумах у Мельбурні, Римі, Токіо. Вже тричі виступали на Олімпійських іграх весляр Олександр Шапаренко і яхтсмен Валентин Манкін, які мають у своєму активі по дві золоті медалі. Першими чемпіонками з ручного м’яча у складі олімпійської збірної країни стали вихованки київського «Спартака» 1976 року в Монреалі. Леонід Жаботинський.
двократиий. олімпійський чемпіон з важкої атлетики, фехтувальник Григорій Крисс – тІр’іумфатор Токіо, баскетболіст Анатолій оливода та багато інших пронесли славу рідного міста далеко за межами нашої країни, Гордістю киян є футбольна команда «Динамо» – багаторазовий чемпіон СРСР, вследар європейського Кубка во. лодарів кубків, а також Суперкубка. В «динамо» грає один з відоміших форвардів світу Олег Блохін -‘ володар «Золотого м’яча» кращого футболіста Європи-75.

Сьогодні кожен третій киянин – спортсмен або фізкультурник. Саме масовість і є запорукою блискучих успіхів радянського спорту.

«Радянська Україна», 1980. Київ.

БФ 11156. 3. 04450. Т. 150.000.

Відсилати тільки у конверті.
80205-084

К М227(04)-80 37-80 3323211.

,

Бердянск – Berdiansk 1976

Бердянск. Мемориал в честь советских воинов – освободителей города от немент-фашистских захватчиков.
Вечный огонь на могиле Неизвестного
солдата.

Архитектор В. Спиридонов.

Фото @. Александровича

 

Сюди їдуть по суші, пливуть морем, дістаються повітрям. І всі чотири вокзали міста-залізничний, автобусний, морський і аеропорт-гостинно зустрічають тих, кого ваблять ласкаве море, про-
сторі пляжі, цілющі грязі, теплі сонячні дні. яких у цій кузні здоров’я більше, до речі, ніж у Сочі.

За сезон понад 300 тисяч чоловіків, жінок, дітей набираються сил і снаги у знаменитому своїми природними принадами Бердянську. На курорті союзного значення до послуг трудящих численні
санаторії і будинки відпочинку, пансіонати і готелі, піонерські табори і турбази. Їхня сітка щороку розширюється. Здається, недавно прийняв перших відвідувачів санаторний пансіонат «Лазурний». А тепер одноразово в ньому мешкає 2200 чоловік. За останній час стали до ладу також санаторій «Нафтохімік України», будинок відпочинку «Славутич», бази відпочинку тресту «БердянсЬкбуд» і заводу «Азовкабель», перша черга пансіонату «Жовтнева хвиля». А на берегах Азовського моря закладаються нові корпуси, в яких незабаром теж святкуватимуться новосілля.

Особливо перспективний в цьому плані чудовий район міста, що носить назву Бердянська коса.  Це піщана смуга, яка майже на 20 кілометрів вдається у море. Вже сьогодні на ній розташовано понад 35 закладів відпочинку. В недалекому майбутньому тут проводитимуть відпустку сотні тисяч трудящих: згідно з генеральним планом забудови на косі створюється суцільна курортна зона, де для людини, яка приїхала оздоровитися, буде передбачено максимум зручностей.

Оновлюються, омолоджуються -й інші райони Бердянська. Виростають житлові бУДинки, магазини, підприємства громадського харчування, розширюється мережа побутового обслуговування.
Мешканці міста прагнуть зробити курорт чепурним, затишним, ще більш гостинним.

У комплекті 10 листівок.
Художник О. Назаренко,
Художній редактор С. Сльозко

Бердянск. Мемориал в честь советских
воинов- освободителей города от не-
мецко-фашистских захватчиков.
Вечный огонь на могиле Неизвестного
солдата.

Архитектор В. Спиридонов.

Фото 6. Александровича
Пересиланню поштою

у ыдкритому вигляді не підлягає
«Радянська Україна», 1976. Київ
БФ 03001. 3. 06473. Т. 100,000. Ц. З коп.

,

Кременчуг – Krementschuk 1983

«Кременчуг». Комплект из 11 цветных открыток (с текстами на украинском и русском языках). Фото В. Крымчака.
Обложка художника Т. Лукомской. Автор текста Р. Помазкова. © Редакция украинских календарей и худо-
жественных открыток. Издательство «Радянська Україна», 1983, Киев.
Упорядник Вл. Гринько. Редактор Ю. Коваленко. Художній редактор А. Радченко. Коректор !. Сімкіна.
Ц. 39. Коп. 3. 04587. БФ 11571. 12.04.83. Т. 226000, 3123211. Відсилати тільки у конверті.
80205 – 092
К – 42-83
М227(О4) – 83
Ордена Леніна комбінат друку видавництва «Радянська Україна», 252047, Київ-47, Брест-Литовський пр., 94.

,

Kharkiv – Харьков 1970

ПЕРЕЛЇК ЛИСТІВОК

Пам’ятник В. І. Леніну.
Сад ім. Т.. Г. Шевченка,
Будинок Міськради
Пам’ятник М. М. Коцюбинському.
Центральна алея “В!” культури і
і відпочинку ім. О. . Горького. ї
Медичний інститут.
Кіно-концертний зал «Україна»-.
Площа дзержннського.
Готель «Харків».
Аеропорт.
Джерело мінеральної води «Харків і».
Універмаг «Харків».
Скляннй струмок,
Театр ляльок.
Адміністративний буцинок.

Художник 6. Сендзюк
Редактор М. Нечипоренко

Харків. Адміністративний будинок.
Фот’о К. Шамшина і Р. Якименка

«Радянська Україна», Київ. 1970.