Tag Archive for: Т. Г. Шевченко

Вы бывали в Каневе? На этот вопрос утвердительно ответят сегОдня тысячи и тысячи наших современников. Ежедневно они прокладывают сюда дороги. тропы и тролинки из близких и далеких краев. потому что особая и завидная биография у этого города. Страница за страницей она поведет вас вдоль веков. в пучину борьбы украинского нарола против угнетателей. увлечет примерами пламенного патриотизма и героизма.

Много здесь памятных мест. У подножья Княжьей горы поклонитесь памяти украинского советского археолога. этнографа, основателя музейного дела на Украине Н. Ф. Биляшевского. Посетите Мемориальный парк. При входе в него вы непременно остановитесь перед светлым сооружением из стекла и бетона. Это библиотекамузей А. п. Гайдара, который с оружием в руках боролся с гитлеровцами в составе партизанского отряда в каневских лесах. На отвесной круче похоронен писательвоин, скошенный вражеской пулей.

Но все время в этом путешествии мыслями и сердцем вы будете стремиться на Тарасову гору, что так высоко вознеслась над Славутой. Отсюда увидите «лани широкополі, 1 дніпро. і кручі». Пройдетесь залами мемориального музея Великого Кобзаря и буцто перечитаете книгу его подвижнической жизни. И уже потом. когда будете ходить уютными улицами, скверамш и парками старинного и такого помолодевшего под звездой Октября города, когда будете знакомиться с его счастливым сегодняшним днем. не оставит вас ни на минуту взволнованная и высокая мечта поэта о светлом дне его матери-Украины.

Ее прекрасное, совершенное` воплощение вы будете отмечать на каждом шагу. Со склонов днепровой горы взгляду откроется грандиозная панорама Каневской ГЭС. Невдалеке. под горой Московкой. поднялся многоэтажный городок. В нем счастливо поселились хозяева электростанции. которая дала жизнь заводам и фабрикам. привела в движение сложные машины окрестных колхозов.

Это она. высокая мечта Тараса. ожнла в белокаменных сооружениях. которые так празднично украшают центр города. площадъ Ленина. – дома культуры. гостиницы «днепр», дома связи, в кварталахсовременных жилищ центральных улиц Ленина, Шевченко, Киевской. в корпусах новых промышленных предприятий. Знаете ли вы. что Канев – город портовый? к берегам рукотворного моря швартуются суда. которые приплывают из далеких и близких краев.

Канев – горад туризма. прекрасное ме, сто для отдыха труцящихся. По чистоте воздуха его сравнивают с высокогорными станциями Кавказа. На Наневщину приходится более 2000 часов солнечного сияния. Это больше, чем имеют некоторые курорты Черноморского побережья.

Бывали ли вы в Каневе? Если нет. пусть этот комплект открыток послужит вам его визитной карточкой. искренним. гостеприимным приглашением посетить город на днепре.

ПЕРЕЧЕНЬ ОТКРЫТОК
Памятник Т. Г. Шевченко.
Музей Т. Г. Шевченко.
Лестница, .ведущая на Тарасову гору.
Памятник на могиле А. П. Гайдара.

Библиотека-музей А. П. Гайдара.
Гостиница «Тарасова гора».
Кинотеатр «Канев».
Универмаг.
Автовокзал.
Турбаза.
Вид на город.
На обложке: памятник В. И. Ленину
(1 стр.): в шлюзе Каневской ГЭС
(4 стр.).

[hr]

Ви бували у Каневі? На це запитання ствердну відповідь сьогодні можуть дати тисячі і тисячі наших сучасників. Щодня багато стежин і доріг прокладають сюди люди з близьких і далеких країв. бо особлива й завидна біографія у цього міста. Сторінка за сторінкою вона поведе вас упрОдовж віків, у вир боротьби українського народу проти гнобителів. захопить прикладами полум’яного патріотизму і героїзму.

Чимало тут пам’ятних місць. Біля підніжжя Княжої гори вклоніться пам’яті українського радянського археолога. етнографа. засновника музейної справи на Україні М. Ф. Біляшівського. Завітайте до Меморіального парку. При вході до нього ви неодмінио зупинитеся перед світлою спорудою із скла й бетону. То бібліотекамузей А. П. Гайдара. який зі зброєю в руках боровся з гітлерівцями у складі партизанського загону в канівських лісах. На стрімкій кручі поховано письменника-воїна. скошеного ворожою кулею.

Та увесь час у цій подорожі линутимете думками й серцем на Тарасову гору. що так високо звелась над Славутою. Звідси побачите «лани широкополі. і дніпра. і кручі». Пройдетеся залами меморіального музею Великого Кобзаря і ніби перечитаєте книгу його подвижницького життя. І вже потім. коли ходитимете ошатними вулицями. скверами і парками старовинного й такого помолоділого під зорею Жовтня міста. коли зн айомитиметеся з його щасливим сьогоденням, не полишатиме вас ні на хвилину бентежна й висока мрія поета про світлий день його неньки-України.

ії прекрасне. довершене втілення ви відзначатимете на кожному кроці. Зі схилів дніпровоі’ горн зорові відкриється грандіозна панорама Канівської ГЕС. Неполалік, під горою Московкою. виструнчилося багатоповерхове містечко. В ньому щасливо оселилися господарі цієі електростанції. яка дала життя заведам і Фабрикам. привела у рух складні машини навколишніх колгосп в.

То вона. висока Тарасова мрія. ожила у білокам’яних спорудах. що- так святково прикрашають центр міста. площу Леніна. Будинку культури. готелю «дніпра». Вудннку зв’язку. в кварталах сучасних экител по центральних вулицях Леніна, Шевченка. Київській, у корпусах нових промислових підприємств.

Чи знаєте ви. що Канів – місто портове? До берегів рукотворного моря швартуються судна, які припливають з далеких близьких країв.

Канів – місто туризму. прекрасне місце для відпочинку труцящих. За чистотою повітря його порівнюють з високогірними станціями Кавказу. На Канівщину припадає понад 2000 годин сонячного сяяння. Це більше. ніж мають деякі курорти Чорноморського узбережжя.

Чи бували ви у Каневі? Якщо ні. хай оцей комплект листівок послужить вам його візитною карткою. щирим. гостинним запрошенням відвідати місто на дніпрі.

ПЕРЕЛІК ЛИСТІВОК
Памятник Т. Г. Шевченку.
Музей Г. Г. Шевченка.
Сходи, що ведуть на Тарасову ГООУ.
Пам’ятник на могилі А. П. ГайдаРа.

Бібліотека-музей А. п. Гайдара.
отель «Тарасова гора».
Кінотеатр «Канів».
Універмаг.
Автовокзал.
Турбаза.
Вид на місто.
На обкладинці: пам’ятник В. І. Лені-
ну (1 стор.); у шлюз] Канівської ГЕС
(4 стор.).

«Радянська Україна». 1980. Київ.
БФ 10610. 3. 05414. Т. 90.000.
Відсилати тільки у конверті.
8123211.

80205 – 088
к М227(04) – 80 41 ” 80

Городом ласкового солнца и целебного климата называют Скадовск, расположенный среди привольной таврийской степи на крайнем юге Херсонщины.

Свою историю он ведет от небольшого рыбацкого посёлка Али-Агок. У причалов порта в прошлом веке швартовались корабли из Англии, Греции, Швеции, Германии. Под палящим солнцем рабочие от зари до зари грузили в трюмы иностранных кораблей мешки с зерном, шерстью, каракулем, другой сельскохозяйственной продукцией. Не легче жилось и тем рабочим, которые за мизерную плату трудились на паровой мельнице и кирпичном заводе. Значительное большинство населения жило в домах из самана под соломенной кровлей и в землянках, которые смотрели на белый свет подслеповатыми глазами.

Весть о победе Великой Октябрьской социалистической революции воодушевила трудящихся на борьбу за установление Советской власти, которую провозгласили тут 30 января 1918 года. Они национализировали каботажный флот порта, помещичье имение, землю и отправили пролетариату России немало хлеба. Став полноправными хозяевами своей судьбы, жители города самоотверженно сражались за новую жизнь в рядах Красной Армии, Червонного казачества, в партизанских отрядах П. И. Тарана, А. Я. Недождия, Г. 3. Мендуса, которые возглавили
борьбу с австро-немецкими оккупантами, а также с гетманщиной и белогвардейцами.

С ноября 1920 года началось возрождение окончательно освобожденного города, который за сравнительно короткое время стал передовым районным центром области. Его мирный расцвет прервало нашествие фашистских полчищ. Немало славных страниц вписал город в летопись Великой Отечественной войны. Памятный знак в честь героев-летчиков Скадовской авиагруппы-серебряный
краснозвездный самолет, устремленный ввысь, памятник местным жителям, погибшим в борьбе с врагом, величественный монумент отважным черноморским морякам на острове Джарылгач навсегда увековечили ратный подвиг советских солдат и офицеров, в суровый час отдавших жизнь за Родину.

Сегодня в известный во всей стране город-курорт приезжают десятки тысяч туристов и отдыхающих. Они любуются его площадями и уютными улицами, обсаженными вечнозелёными туями, стройными тополями, акацией, сиренью. Много людей всегда на Набережной – одной из первых улиц дореволюционного Скадовска. Сейчас в лучших домах, где когда-то жила местная знать, разместились пансионаты, пионерские лагеря. А вдоль побережья мелко водного Джарылгачского залива, богатого йодисто-бромистыми соединениями и сероводородом, который способствует лечению многих заболеваний, в основном верхних дыхательных путей, выросли новые современные оздоровительные комплексы. На золотопесчаных пляжах, в волнах ласкового моря закаляются, лечатся и взрослые, и дети, все, кто приезжает сюда, чтобы вдохнуть особенные, характерные только благоухающей таврической степи и Черному морю ароматы.

Скадовск растет вверх. Из одноэтажного он превращается В МНОГОЭТЭЖНЫИ, причем в современный ансамбль центральной части удачно вписываются архитектурные памятники города-свидетели его истории.

ПЕРЕЧЕНЬ ОТКРЫТОК
Памятник В. И. Ленину. Жилой дом.
Памятник землякам-скадовчанам. В сквере на площади Славы.
Памятный знак в честь Скадовской авиагруппы (1943-1944 гг.). Новостройки города.
о. Джарылгач. На острове. Памятник советским воинам-морякам.
Памятник воинам 88-го гвардейского стрелкового полка. Ул. Володарского.
Мемориальная доска, посвящённая Герою Советского Союза 8. П. Гуманенко.
Детсад «Кораблик».
Памятник Т. Г. Шевченко. Ресторан «Таврия».
Трактор «Универсал». Улица Советская.
Учебно-спортивная база «Скадовск». У морского причала.
Дом книги. На пляже.
Дом отдыха «Скадовск». На морской прогулке.
Пансионат «Южный». Вид на плавучую базу отдыха «Лиман».
Пионерлагерь «Аврора».
Дом связи. Аэропорт.
На обложке: пионерлагерь «Дельфин» (1 стр.); городок аттракционов (4 стр.).

 

Містом ласкавого сонця і цілющого клімату називають Скадовськ, що розкинувся серед привільного таврійського степу на крайньому півдні Херсонщини.

Свою історію він веде від невеликого рибальського селища Алі-Агок. Біля причалів порту в минулому столітті швартувалися кораблі 3 Англії, Греції, Швеції, Німеччини. Під пекучим сонцем робітники від зорі до зорі вантажили в трюми іноземних кораблів лантухи із зерном, вовною, каракулем, іншою сільськогосподарською продукцією. Не легше жилося й тим робітникам, які за мізерну платню працювали на паровому млині і цегельному заводі. Переважна більшість населення жила у хатах із саману під солом’яними стріхами і в замлянках, що підсліпуватими очима дивилися на білий світ.

Звістка про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції окрилила трудящих на боротьбу за встановлення Радянської влади, яку тут було проголошено 30 січня 1918 року. Вони націоналізували каботажний флот порту, поміщицький маєток, землю і відправили пролетаріату Росії чимало хліба. Ставши повноправними господарями своєї долі, жителі міста звитяжно билися за нове життя в лавах Червоної Армії, Червоного козацтва, у партизанських загонах П. І. Тарана, А. Я. Недождія, Г. 3. Мендуса, які очолили боротьбу з австро-німецькими окупантами, а також гетьманщиною і білогвардійцями.

З листопада 1920 року почалося відродження остаточно звільненого міста, яке за порівняно короткий час стало передовим районним центром області. Його мирний розквіт перервало нашестя фашистських полчищ. Чимало славних сторінок

вписало місто в літопис Великої Вітчизняної війни. Пам’ятний знак на честь героївльотчиків Скадовсьип’і авіагрупи -срібний чврвонозоряний літак, який рветься у височінь, пам’ятник місцевим жителям, що загинули у боротьбі з ворогом, величний монумент відважним чорноморським морякам на острові джарилгач назавЖДи увічнили ратний подвиг радянських солдатів і офіцерів, які в сувору годину віддали життя за Вітчизну.

Сьогодні у відомо на всю країну місто-курорт приїздять десятки тисяч туристів і відпочиваючих. Вони милуються його площами і затишними вулицями, обсадженими вічнозеленими туями, стрункнми тополями, акаціями, бузком. Багато людей завжди на Набережній – одній з перших вулиць дореволюційного Скадовська. Нині у. кращих будинках, де колись жила місцева знать, розташувалися пансіонати, піонерські табори. А вздовж узбережжя мілководної джарилгацької затоки, багатоі’ на йодисто-бромисті сполуки і сірководень, що створює сприятливі уМови для
лікування багатьох захворювань, переважно верхніх дихальних шляхів, виросли нові сучасні оздоровчі комплекси. На золотопіщаних пляжах, у хвилях ласкавого моря загартовуються, лікуються і дорослі, і діти, всі, хто приїздить сюди, щоб вдихнути особливі, властиві тільки духмяному таврійському степу і Чорному морю аромати.

Скадовськ росте вгору. 1′ одноповерхового він перетворюється на багатоповерховий, причому в сучасни’. не …тґіль центральної частини вдало вписуються архітектурні пам’ятки міста- І ді и иого історії.

 

ПЕРЕЛІК ЛИСТІВОК
Пам’ятник В. І. Леніну. Жилий будинок.
Пам’ятник землякам-скадовчанам. У сквері на площі Слави.
Пам’ятний знак на честь Скадовської-авіагрупи (1943-1944 рр.). Новобудови міста.
0. Джарилгач. На острові. Пам’ятник радянським воїнам-морякам.
Пам’ятник воїнам 88-го гвардійського стрілецького полку. Вул. Володарського.
Меморіальна дошка, присвячена Герою Радянського Союзу В. П. Гуманенку. Дит-
садок «Кораблик».
Пам’ятник Т. Г. Шевченкові. Ресторан «Таврія».
Трактор «Універсал». Вулиця Радянська.
Учбово-спортивна база «Скадовськ». Біля морського причалу.
Будинок книги. На пляжі.
Будинок відпочинку «Скадовськ». На морській прогулянці.
Пансіонат «Південний». Вид на плавучу базу відпочинку «Лиман».
Піонертабір «Аврора».
Будинок зв’язку. Аеропорт.
На обкладинці: Піонертабір «Дельфін» (1 стор-); містечко атракціонів (4 стор.).

Издательство «Планета». Москва, 1974
По Каракалпакии

24 открытки. Цена 1 руб. 28 коп.
Фото В. Круцко
Редактор А. Мусатов. Худ. редактор В. Штанько.
Техн. редактор И. Савельичева
7/8в-252З. А0460О-74. Т. 130000. Печ. офсет. Бумага 240 г.

3 1197 КПК 2324221 К№ Без объявл

027(О1)-74

[hr]

Нукус. Проспект Ленина

Нукус. Аэропорт
Телецентр

Юрта на пляже Дома отдыха «Аральское взморье»

Нукус. Гостиница «Нукус»

Нукус. Универсальный магазин
Ресторан «Кырк-кыз»

Нукус. Каракалпакский филиал Академии наук Узбекской ССР
Дом печати

Нукус. Памятник красногвардейцам, погибшим в борьбе за установление Советской власти в Каракалпакии
Памятник воинам, павшим в боях Великои Отечественной войны

Нукус. Госупарственный педагогический институт имени Т. Г. Шевченко
Трест «Ресколхозстрой»

Ходжейли. Железноцорожиаи станция
Хлопковое поле совхоза «Халкабад» Кегейлийского района
Комбайны на уборке риса
На рисовом механизированном току
Кунград. Почтамт
Детский сад
Кунград. Компрессорная станция № 6
Тахиаташский гипроузел
Тахиаташ. Пульт управления ГРЭС
Общий вид ГРЭС
Чимбай. Каракалпакский научно-исследовательский ин-
ститут земледелия
В лаборатории института
Хлопок – богатство народа
Муйнак. Рыбоконсервный комбинат
Консервный цех

Коллектив художественной самолеятельности Муйнакското Дома культуры в гостях у рыбаков Арала

Ондатровый промысел Амударьинского звероводческото

промхоза

На звероферме промхоза

Дутаристка ансамбля «Кырк-кыз» («Сорок девушек»)

Нукусского Дома культуры № 1

Группа участников ансамбля исполняет танец Гулаим из

спектакля «Кырк-кыз»

Ансамбль песни и танца Каракалпакской филармонии

имени Бердаха исполняет молодежный танец «Кыз-

жигитлер ойнасгын»

Ордена Ленина совхоз имени М. Горького Амударьнн-

ского района

Оросительный канал

Аллея тополей

Река Амударья.

Вид на крепость «Шылпык»

На 1-й стр. обложки: Нукус. Площадь В. И. Ленина
Хлопковое поле совхоза «Халкабад»

На 4-й стр. обложки: Грачевая роща-излюбленное

место отлыха нукусцев