Tag Archive for: Т. Лукомской

,

Мукачеве – Mukacheve 1985

Самобытна красота Мукачево. Окруженное полукольцом гор, покрытых пышной зеленью, прочерченное голубой лентой быстртекущей Латорицы, украшенное цветниками и скверами, оно
поразительно живописно и нарядно. Уже с первых шагов почувствуете на его улицах звонкую тональность пульса современного города, туристическую пленительносты Историко-революционные реликвии – обелиск в честь ополченцев революции 1848-1849 гг., памятник воинам Советской Армии и партизанам, мемориал, посвященный освобождению Мукачево Советской Армией, архитектурные ансамбли-городской Совет народных депутатов (бывшая ратуша), кинотеатр «Победа», средняя школа №2 8 (в прошлом Белый дворец), замок Паланок и др. – расскажут
о славном прошлом, окропленном кровью в многовековой борьбе трудящихся края за свою социальную и национальную независимость, за воссоединение с братьями с Востока. В краеведческом
музее вы узнаете, что город в Х-ХI вв. ВХОДИЛ в состав Киевской Руси. Спустя некоторое время Закарпатьем овладели чужеземные захватчики… Его сво60долюбивые жители с оружием в руках не раз делали попытку сбросить ярмо рабства. Но их антифеодальные, антибуржуазные выступления жестоко подавлялись. Жалкое прозябание, нищета и безработица гнали десятки тысяч людей
в эмиграцию искать лучшей доли.

Великий Октябрь окрылил рабочих и крестьян, вселил надежду. 22 марта 1919 г. в Мукачево была провозглашена Советская власть. Но черным силам реакции удалось ее свергнуть.

26 октября 1944 г. краснозвездные воины освободили город от фашистской нечисти. А месяц спустя тут состоялся 1-й съезд Народных комитетов Закарпатской Украины, принявший Манифест
о воссоединении Закарпатья с Советской Украиной.

Сегодняшнее Мукачево вышло за пределы бывших окраин, выстроило новые жилые массивы. Древний и в то же время юный город, второй по величине в области, как бы стоит на пути экономического сотрудничества стран СЭВ: вблизи его пролегли нефтепровод «Дружба», газопроводы «Братство» и «Союз», энерголиния «Мир», трансевропейская железн0дорожная магистраль в социалистические Чехословакию и Венгрию. В копилку народного благосостояния местные предприятия дают свыше 300 видов продукции: алмазно-заточные и шлифовальные станки, сложные
электроприборы, комплектные лаборатории, ХОЛОДильные установки, добротную мебель, знаменитые лыжи, трикотажные, сувенирные, консервные изделия. Тут работают филиалы научноисследовательских институтов, педучилище, кооперативный техникум. Известно Мукачево и как культурный центр. Драмтеатр, Дворец культуры, десятки клубов, библиотек никогда не пустуют, а выступления снискавшей добрую славу народной хоровой капеллы учителей всегда собирают немало поклонников искусства. В городе работали и боролись за народное счастье активный
организатор революционного движения Павел Терек, пламенный коммунист Герой Советского Союза Олекса Борканюк, жил и творил выдающийся венгерский художник-реалист “Михай Мункачит

Фото В. Болясного. Художественное оформление обложки
Т. Лукомской. «Мукачево». Автор текста В. Гончар. Составитель В. Гринько. Комплект из 18 цветных открыток (на украинском и русском языках). Редакция украинских календаи
рей и художественных открыток. «Радянська Украіна».

ПЕРЕЧЕНЬ ОТКРЫТОК
Памятник В. И. Ленину.
Памятник воинам Советской Армии и партизанам.
Мемориал в честь освобождения города от немецко-фашистских оккупантов.
Памятник советским танкистам.
Памятник М. Горькому.
Площадь В. И. Ленина.
Улица Кирова.
Административное здание.
Улица Верди.
Мебельный комбинат.
Русский драматический театр.
Кинотеатр «Победа».
Санаторий «Карпаты».
Спортивный комплекс.
Автовокзал.
Ул. Красноармейская.
Мукачевский замок.
Ул. Первомайская.
На ОБЛОЖКе: здание городского Совета наосдгтзых депутатовмост через Латорицу (1 стр.); Мукачевский жим-„очаг тургостинца «Латорица» (4 стр.).

Самобутня краса Мукачевого. Оточене півкільцем гір, акритих буйнсю зеленню, прокреслене блакитною стрічкою швидкоплинної Їіаториці, прикраш

ене квітнлками і скверами, воно напрочуд
мальовниче і гарне. Вже з перших кроків відчуєте на його вулицях дзвінку тональність пульсу сучасного міста, туристську при:-задність. історика-революційні реліквії шобеліск на честь ополченців
революції 1848-1849 рр., пам’ятник воїнам Радянської Армії і партизанам, меморіал, присвячений визволенню Мукачевого Радянською Армією, архітектурні ансамблі – міська Рада народних депутатів (колишня ратуша), кінотеатр «Перемога», середня школа ”9 8 (в минулому Білий палац), замок Паланок та ін. розкажуть про славне минуле, що кропилося кров’ю в багатовіковій боротьбі трудящих краю за свою соціальну і національну незалежність, за возз’єднання з братами зі Сходу. У краєзнавчому музеї ви дізнаєтесь, що місто в Х-ХІ ст. входило до складу Київської Русі. Згодом Закарпаття захопили іноземні загарбники…
Його волелюбні жителі із зброєю в руках не раз робили спробу скинути ярмо рабства. Проте їх антифеодальні, антиЕіуржуазні аиступи жорстоко придушувались. Нужденне животіння, злидні
ібезробіття гнали десятки тисяч людей в еміграцію шукати кращої долі.

Великий Жовтень окрилиа робітників і селян, подав надію. 22 березня 1919 р. у Мукачевому була проголошена Радянська влада. Та чорним силам реакції вдалося її повалити. 26 жовтня 1944 р. червонозоряні воїни звільнили місто від фашистської нечисті. А через місяць тут відбувся 1-й з’їзд Нар0дних комітетів Закарпатської України, який прийняв Маніфест про возз’єднання Закарпаття з Радянською Україною. Сьогоднішнє Мукачеве вийшло за межі колишніх околиць, вибудувало нові житлові масиви. Древнє і водночас юне місто, друге за величиною в області, немовби стоїть на шл’яху економічно го співробітництва країн РЕВ: поблизу нього пролягли нафтопровнд «Дружба», газопроводи «Братерство» і «Союз», енерголінія «Мир», трансєвропейська залізнична магістраль у соціалістичні Чехословаччину й Угорщину. У копилку народного добробуту місцеві підприємства дають понад 300 видів продукції: алмазнозаточувальні і шліфувальні верстати, складні електроприлади, комплектні лабораторії, холодильні установки, добротні меблі, знамениті лижі, трикотажні, сувенірні, консервні вироби.“ Тут працюють філіали науково-дослідних інститутів, педучилище, кооперативний технікум. Відоме Мукачеве і як культурний центр. Драмтеатр,

ПЕРЕЛІК ЛИСЇІВОК

Пам’ятник В. І. Леніну.
Пам’ятник воїнам Радянської Армії і партизанам.

(Меморіал на честь визволення міста від німецькошфашистських докупантів.
їПам’ятник радянським танкістам.
Пам’ятник М. Горькому.
іПлоща В. І. Леніна.
“Вулиця Кірова.
Адміністративний будинок.
Вулиця Верді.
Мебельний комбінат.
Російський драматичний театр.
Кінотеатр «Перемога».
Санаторій «Карпати».
Спортивний комплекс.
Автовокзал.
Вул. Червоноармійська.
Мукачівський замок.
Вул. Першотравнева.

На обкладинці: будинок міської Ради народних депутатів? міст
через Латорицю (1 стор.); Мукачівський ззавмоку тра-отель
«Латориця» (4 стор.).

,

Бердичев – Berdychiv 1984

Для путешествующих по Полесскому краю он не может остаться незамеченным
оживленный 80-тысячный город в полусотне километров от Житомира, второй после
него в области центр студенческой мопедежи.’ И дело не только в том, что его ни
объехать ни обойти, этот важный транспортный узел на железнодорожной магистрали
Ленинград – Одесса, на автотрассе Киев – Винница. Современный, чистый, уютный,
по-южному приветливый гор0док не пропустят туристы, знакомые с его богатой
биографией, знающие, что бывали в нем Т. Шевченко и декабристы, жили и трудились
писатели Шолом-Але’йхем и Оноре де Бальзак, венчавшийся с Эвелиной Ганской
в местном костеле св. Варвары, гастролировали А. Бучма и И. Паторжинский, что
громили здесь в гражданскую петлюровцев и белополяков Н. Щорс и С. Буденный.

Но не только историей, а и очаровательными пейзажами полонит сердце
сегодняшний Бердичев, радует глаз добротной реконструкцией старинных зданий
и четкой, рациональной спланированностью новых кварталов.

Подлинная слава – лучезарная гостья _- все-таки засияла над Бердичевом.
И создали ее трудовые руки жителей, спешащих по утрам к проходным 30
промышленных предприятий. Это они изготовляют химическое оборудование на
заводе «Прогресс», экспон-ируемое на международных ярмарках, выпускают токарно-
револьверные станки с маркой зав0да «Комсомолец», поступающие в десятки стран
мира. Это они восстановили город после разрушительного нашествия фашистов
в период Великой Отечественной войны, а нынче день ото дня заботятся, чтобы их
родной Бердичев был свеж и наряден в любое время года. И он действительно красив:
расцвеченный ли розовым кипением садов или чарующий тенистыми аллеями парков,
укрытый багряным ковром опавшей листвы или осыпанный снегом, когда так и кажет-
ся, что вот из-за поворота вылетят сани .Снегурочки, едущей в гости к берендеям.

Правда, жители Бердичева не называют себя так. Но ведь находили же в старых
грамотах написание его «Берендичи»… Я-зыковеды-топонимисты, споря о происхожде-
нии географического названия, ведут __его от славянского «берда» – пропасть, и от
собственного имени Бердич, основателя хутора в 1400-х годах, и от тюркского
«берендичи» – племя берендеев, как в седую старину нарекли храбрых защитников
южных границ Руси. Сказочные берендеи, конечно, мало похожи на своих некогда.,
живших тезок. Но как заманчиво всю родословную красивого города связать еще
и с легендарным прошлым.

[hr]

Для тих, хто подорожує Поліським краєм, воно не може лишитися непоміченим
гамірливе 80-тисячне місто за півсотні кілометрів од Житомира, другий після нього
в області центр студентської мопеді. І справа не лише в тому, що його ні об’їхати ні
обійти, цей важливий транспортний вузол на залізничній магістралі Ленінград-
Одеса, на автотрасі Київ – Вінниця. Сучасне, охайне, затишне, по-південному привітне
місто не обМинуть туристи, які знайомі з його багатою біографією і знають, що бували

у ньому Т. Шевченко і декабристи, жили й трудилися письменники Шолом-Алейхем
й Оноре де Бальзак (він брав шлюб з Евеліною Ганською в місцевому костьолі
св. Варвари), гастролювали А. Бучма та !. Паторжинський, громили у громадянську
петлюрівців і білополяків М. Щорс і С. Будьонний.

Та не лише історією, а й чарівливими краєвидами полонить серце сьогоднішній
Бердичів, милує око добротною реконструкцією старовинних будівель і чітким,
раціональним сплануванням нових кварталів.

Зовсім ще молоде за життєвим стажем місто, яке стало відомим завдяки
галасливим ярмаркам, котрі збирали комерсантів усього світу, одержало врно статус
повітового 1846 р. Мало тоді лише 11 небрукованих вулиць, 80 вигнутих питальником
провулків, 4 так звані площі. Безладно забудоване, погано освітлене, пронизливо
сморідне влітку од вимочуваних у річці шкір, місто, що потопало весною й восени
у непролазній грязюці, вражало гірким контрастом між розкішшю і злиднями,
справляло воно Найприкріше враження на усіх приїжджих. Бальзак,, наприклад, писав,
що «вулиці тут танцюють польку, деякі з них нахилені вправо, другі вліво, а треті
вперед…»

Справжня слава – осяйна гостя – все ж запломеніла над Бердичевом. І створили її
працьовиті руки жителів, що поспішають ранками до прохідних 30 промислових
підприємств. То вони виготовляють, хімічне устаткування на заведі .. «Прогрес»,
експоноване на міжнар0дних ярмарках, випускають токарно-револьверні верстати
з маркою заводу «Комсомолець», що надх0дять у десятки країн світу. Це вони
відбудували-місто’Пітс-ґгягтэуйнтвнсгґо нашестя афашистів у’ період Великої’Бітчизняноі’
війни, а нині день у. день,».-піклуютьсш Щоб їх. ріднийЬердИыів.бу8.,с.віжий,Таоша’ГНИЙ,
будь-якої пори року“. і він дійсно красивий: чи то уквітчаний рожевим кипінням садів,
чи вбраний у зелень тінистих алей парків, вкритий багряним килимом опалого листя чи
засипаний снігом, коли так і здається, що от з-за повороту вилетять сани Снігуроньки,
котра їде у гості до берендеїв.

Правда, жителі Бердичева не називають себе так. Але ж знаходили у давніх
грамотах написання його «Берендичі»… Мовознавці-топонімісти, сперечаючись про
походження географічної назви, ведуть її від слов’янського «берда» – урвище, і від
власного імені Бердич, засновника хутора в 1400-х роках, і від тюркського «беренди-
чі» – плем’я берендеїв, як у сиву давнину називали хоробрих захисників південних
кордонів Русі. Казкові берендеї, звичайно, мало схожі на своїх реальних тезок. Проте
надто спокусливо весь родовід красивого міста пов’язати ще і з легендарним минулим.

[hr]

На обложке: Октябрьская площадь (1 стр.); на реке Гнилопяти (4 стр.).

Фото В. Клепко. Художественное оформление обложки Т. Лукомской. «Бердичев». Автор текста
Р. Помазкова. Составитель В. Гринько. Комплект из’ 18 цветных открыток (на украинском и русском
языках). Редакция украинских календарей и художественных открыток. «Радянська Укра’я’на».
5105040000 – 074
3123411. Б-43-84. Ви силати тільки конве тп.
М227(04) -84 д у р