Украина Archives - Page 4 of 8

Tag Archive for: Украина

ukraine

Геническ – Генічеськ – Henichesk 1987

Вы еще не приехали в этот дивный, зтот солнечный гор0д, который белой чайкой взлетел над голубизной ласково-приветливой волны Утлюкского лимана Азовского моря. Вы еще, собираясь в путешествие, только разглядываете крохотную точечку на карте, что обозначает Геническ, а уже замечает глаз тонкую лен-точку Арабатской Стрелки. А если вы увлекаетесь фотоохотой или спортивным рыболовством, взор сам собой потянется к книжной полке, к заветному справочнику. И встрепенется сердцеоказывается, именно отсюда начинаются уг0дья Азово-Сивашского
заповедно-охотничьего хозяйства, чьи владения раскинулись на неисчислимых живописных островках. И тогда, без сомнения, вспомнятся вам картины народного художника СССР М. В. Куприянова, с которых будто плеснуло волнующим бризом: «Геническ. Причал», «Два баркаса», «Геническ. Отблеск луны», «Коса. Геническ»„.

И решение принято. Маршрут определен. В щедрый город на щедром море.

Он встретит вас тенистыми садами, скверами и бархатнозелеными улицами, которые обязательно приведут на центральную площадь, где с высокого постамента вам по-отечески улыбнется Ильич. Символична история памятника. В течение полувека неразрывные братские узы объединяют тружеников Генического на Украине и Махарадзевского в Грузии районов. Соревнуются, делятся опытом и. достижениями, особенно ныне, в пери0д грандиозных послесъездовских преобразований, обмениваются производственными и культурными делегациями. Так вот что знаменательно для дня нашего, советского: проект скульптуры принадлежит грузинским мастерам резца Б. Сахвадзе и С. Урушадзе, отлита она из уральского металла в Ленинграде, гранит для пьедестала добыт рабочими Коростышевского карьера на Житомирщине.

А устремленный в солнечную даль взор вождя как бы направляет вас далее, на улицу Махарадзе, где гостеприимно встречает прибывших скульптурная группа «Дружба».. Взялись за руки украинец и грузин -оба в национальных костюмах, гордые своей октябрьской родословной.

Встретится в путешествии по городу и памятный знак в форме неприступной горной башни. Полюбуетесь необычными для этих мест новоселами – самшитом, платанами, стройными кавказскими елочками. Пожелаете-посетите цехи за30дов и фабрик, чью предукцию хорошо знают в Москве и Мирном, Риге и Вильнюсе, Донецке и Владивостоке.

В сквере Славы положите цветы к псдножию памятника Родинематери, склонившейся в печали по тем, кто смертью смерть попрал в жестокой битве с фашистскими ордами.

Не минуйте и историко-краеведческий музей. Он поведает вам и о первой организации РСДРП в Генич’еске, основанной восемь десятилетий тому назад. И о том, что гор0д 1913 г0ду посетил, выполняя задания. революционеров-подпольщиков, Д. И. Ульянов – в то время земский врач в Феодосии. И о том, как в ноябре 1922-го рабочие, крестьянские и красноармейские депутаты
«в день пятилетнего существования Рабоче-Крестьянской Республики» в тепеграмме В. И. Ленину выражали уверенность, что он, «как гигант-гранит, будет твердо вести пролетариат мира к великому и славному будущему». И о том, что в ту же пору уездным военным комиссаром тут работал ныне легендарный С. А. Ковпак.

Вы просматриваете комплект наших открыток. Читаете сопровождающий текст. Знайте ›ке – это лишь зеркальные отображения того, что вам подарит солнечный приморский гор0д‚ славящийся
чистым воздухом, уютными пляжами, лечебными грязями и с каткдым годом приобретающий все большую популярность как курорт.

ПЕРЕЧЕНЬ ОТКРЫТОК
Памятник В. И. Ленину.
Памятник воинам, погибшим в г0ды Великой Отечественной
войньъ
Памятник «Дружба».
Памятный знак в честь дружбы и соревнования трудящихся
Генического района УССР., Плавского района Тульской области
РСФСР, Махарадзевского района ГССР.
Парк Славы. Мемориал .в честь жителей гор0да, погибших
в период Великой Отечественной войны.
Админздание.
Площадь 50-летия образования СССР.
Пансионат «Энергия».
Пансионат «Мелиоратор».
Здание районного узла связи.
Кинотеатр «Россия.».
На обложке: памятник Родине-матери в парке Славы,
памятный знак в честь моряков 127-й артиллерийской батареи
Черноморского флота (1 стр.); въезд в город, пляж (4 стр.).

[hr]

Ви ще не приїхали у це дйвне, Це сонячне місто, що білою чайкою знялося над голубінню ласкаво-привітної хвилі Утлюцького лиману Азовського моря. Ви ще, ладнаючись у подорож, тільки розглядаєте крихітну цяточку на карті, яка позначає Генічеськ, а вже помічає око тонку стрічечку Арабатської Стрілки. А якщо ви уподобаєте фотомисливство чи спортивне рибальство, погляд несамохіть потягнеться до книжкової полиці, до заповітного довідника. ! стрепенеться серце-виявляється, саме звідси починаються угіддя Азово-Сиваського заповідне-мисливського госПОДарства, чиї володіння розкинулися на незчисленних мальов-ничих острівцях. І т0ді, безсумнівно, пригадаються вам картини народного художника СРСР М. В. Купріянова, з яких ніби плеснуло бентежним бризом: «Генічеськ. Причал», «Два баркаси», «Генічеськ= Відблиск місяця», «Коса. Генічеськ»…

рішення прийнято. Маршрут визначено. У щедре місто на щедрому морі.

Воно зустріне вас тінистими садами, скверами і оксамитнозеленими вулицями, котрі обов’язково приведуть на центральну площу, де з високого постаменту вам по-батьківськи посміхнеться ілліч. Символічна історія пам’ятника. Впр0довж піввіку нерозривні братерські узи єднають трудівників Генічеського на Україні й Махарадзевського в Грузії районів. Змагаються, діляться досвідом і набутками, особливо нині, в пері0д грандіозних післяз’їздівських перетворень, обмінюються виробничими і культурними делегаціями. Так от що знаменно для доби нашої, радянської: проект скульптури належить грузинським майстрам різця Б. Сахвадзе і С. Урушадзе, відлито її з уральського металу в Ленінграді, граніт для п’єдесталу ВИДобуто робітниками Коростишівського кар’єру на Житомирщині.

А звернений в сонячну даль ПОГЛЯД вождя ніби спрямовує вас далі, на вулицю Махарадзе, де гостинно зустрічає прибульців скульптурна група «Дружба». Узялися за руки українець і грузин -обИДва у національних костюмах, горді своїм жовтневим родоводом.

Стрінеться у педорожі по місту і пам’ятний знак у формі неприступної гірської башти. Помилуєтесь незвичними для цих місць новоселами – самшитом, платанами, стрункими кавказькими ялинками. Забажаєте – відвідаєте цехи заведів і фабрик, чию предукцію добре знають у Москві і Мирному, Ризі і Вільнюсі, Донецьку і Владивостоці.

У сквері Слави покладіть квіти до підніжжя пам’ятника Батьківщині-матері, котра в зажурі схилилася за тими, хто смертю смерть поправ у жорстокому двобої з фашистськими ордами.

Не обминіть й історико-краєзнавчого музею. Він повідає вам і про” першу організацію РСДРП у Генічеську, засновану вісім десятиліть тому. і про те, що місто 1913 року відвідав, виконуючи завдання революціонерів-підпільників, Д. І. Ульянов – на той час земський лікар у Феодосії. І про те, як у листопаді 1922-го робітничі, селянські і червоноармійські депутати «в день п’ятирічного існування Робітнича-Селянської Республіки» в телеграмі В. !. Леніну висловлювали упевненість, що він, «як гігант-граніт, буде твердо вести пролетаріат світу до великого і славного майбутнього». І про те, що у ту ж пору повітовим військовим комісаром тут працював нині легендарний С. А. Ковпак.

Ви переГЛЯДаєте комплект наших листівок. Читаєте супровідний текст. Знайте ж-це лиш деякі дзеркальні відбиття того, що вам подарує сонячне приморське місто, яке славиться чистим повітрям, затишними пляжами, лікувальними грязями % З кожним роком набуває все більшої популярності як курорт.

18. January 2016

soviet union, ukraine

Кременчуг – Krementschuk 1983

«Кременчуг». Комплект из 11 цветных открыток (с текстами на украинском и русском языках). Фото В. Крымчака.
Обложка художника Т. Лукомской. Автор текста Р. Помазкова. © Редакция украинских календарей и худо-
жественных открыток. Издательство «Радянська Україна», 1983, Киев.
Упорядник Вл. Гринько. Редактор Ю. Коваленко. Художній редактор А. Радченко. Коректор !. Сімкіна.
Ц. 39. Коп. 3. 04587. БФ 11571. 12.04.83. Т. 226000, 3123211. Відсилати тільки у конверті.
80205 – 092
К – 42-83
М227(О4) – 83
Ордена Леніна комбінат друку видавництва «Радянська Україна», 252047, Київ-47, Брест-Литовський пр., 94.

15. January 2016

soviet union, ukraine

Ворошиловград / Луганськ – Voroshilovgrad / Luhansk 1975

Уже сама назва цього міста говорить про його славний робітничий родовід, героїчне минуле. Під керівництвом мужніх, незламних більшовиків Климента Ворошилова, Олександра Пархоменка, Дмитра Рудя та інших борців за щастя народу його
пролетаріат високо проніс червоне знамено крізь вогонь трьох революцій і громадянської війни. За великі заслуги місто було удостоєне ордена Червоного Прапора.

історія навіки зберегла сповнені трУдового пафосу подвиги ворошнловградського робітництва в роки довоєнних радянських п’ятирічок.

3 честю витримали ворошиловградці важкі випробування Великої Вітчизняної війни на її численних фронтах, у підпіллі, в партизанських загонах.

У післявоєнні роки при братній допомозі всіх народів Вітчизни місто швидко піднялося з руїн, заподіяних ворогом, За короткий час руками патріотів був створений по суті новий Ворошиловград з його чудовими комплексами багатоповерхових
житлових і адміністративних споруд,“ з любов’ю упорядкованими, одягненими в *рясну зелень вулицями. Технічно переозброєна промисловість міста нині випускає гірниче обладнання. запасні частини для тракторів і автомобілів, меблі, одяг, трикотаж. Окрасою сталевих магістралей усієї країни стали тепловози ворошиловградського виробництва.

Показово, що тільки за два роки десятої п’ятирічки обсяг промислової продукції у Ворошиловграді виріс на 142 процента.

Сьоголні у місті нараховується більше сімдесяти загальноосвітніх шкіл, тринадцять технікумів, у трьох його вузах навчається понад двадцять тисяч студентів, Тут працюють один з кращих у республіці музичнтдраматичний театр, філармонія,
десятки кінотеатрів, краєзнавчий і художній музеї та багато інших культурно-освітніх закладів.

За ТРУдові звитяги у післявоєнні роки обласний центр удостоєно другої високої нагороди – ордена Жовтневої Революції.

У комплекті 10 листівок. Ціна 36 коп.
Художник І. Вєсков.
Художній редактор А. Радченко.

Ссылки - Links

12. January 2016

soviet union, ukraine

Николаев – Миколаїв – Mykolaiv 1987

Один из старейших городов юга украины Николаев расположен на полуострове, стрех сторон омываемом водами Ингула и Бугского лимана. С массивами жилых кварталов и промышленных комплексов, площадками портовых причалов и заводских достроечных пирсов, он с высоты птичьего полета напоминает гигантский парусник, стремящийся меж высоких берегов к морю…

Возник Николаев в ХV 111 в. вскоре после освобождения украинского Причерноморья от гнета Османской империи, На удобном участке берега – при впадении в лиман реки Ингул – заложили корабельных дел мастера судоверфь и город, назвав его именем покровителя мореплавателей – святого Николая. Летом 1 790 года со стапелей сошел на воду первенец – 44-пушечный фрегат, и вскоре город становится главной судостроительной базой Черноморского флота, а с середины прошлого века, после дноуглубительных работ в лимане, еще и крупнейшим черноморским портом.

В канун 1917-го Николаев – ведущий пролетарский центр украинского юга. Рабочие крупнейший заводов «Наваль» (ныне четырежды орденоносный Черноморский судостроительный завод) и «Руссуд» (орденов Ленина судостроительный завод имени 61 Коммунара) не раз являли образцы мужественной борьбы с самодержавием. С победой Великого Октября они самоотверженно сражались с иностранными захватчиками и внутренней контрреволюцией. С упрочением Советской власти ударным трудом способствовали ликвидации хозяйственной разрухи, укрепляли экономику страны, создавали в первые пятилетки новый советский флот. В послевоенные годы к предприятиям, сооружавшим революционный броненосец «Потемкин» , а также знаменитые впоследствии ледокол «Анастас Микоян», крейсеры «Червона Укра’гна»., «Красный Кавказ», другие корабли, присоединился новый судостроительный исполин – завод «Океан».

Строящиеся в Николаеве суда оборудую еся современными силовыми установками, новейшими средствами управления и навигации. Уходят на трассы Мирового океана сухогрузные теплоходы, крупнотоннажные рудовозы, комбинированные – грузоподъемностью 100 тысяч тонн – нефтерудовозы, с неограниченным районом плавания промысловые рефрижераторы, плавучие научно-исследо-вательские лаборатории, супертраулеры-рыбозаводы. Николаев – город гидрометаллургов. Вошедший е строй в начале 80-х годов крупнейший в отрасли глиноземный завод ежегодно перерабатывает на алюминиевый концентрат миллионы тонн доставляемых сюда по морю бокситов. Южной Пальмирой любовно величают николаевцы свой город, спланированный подобно Ленинграду,- с широкими и прямыми улицами, проспектами,
площадями. В последние годы на землях, отвоеванных у лимана, вырос благоустроенный жилой массив, на карте города появились новые гостиницы, Дворцы культуры, здания учебных заведений, торговых центров. Через Южный буг и Ингул переброшены автодорожные красавцы-мосты. Реконструирован крупнейший в республике зоопарк.

Славу курорта создали Николаеву пляжи с золотыми песками и целебной водой лимана, жаркое солнечное лето, теплая, обильная дарами земли осень. К услугам приезжих -дом отдыха «Коммунар», республиканская туристская база «Южный буг» , пять комфортабельных гостиниц. В городе есть, пожалуй, уникальные по экспозиции музеи – художественный имени В. В. Верещагина, истории судостроения и флота. В Николаеве – три театра, в том числе кукольный, более двух десятков кинотеатров.

Ныне столица украинских корабелов, административный центр одной из ведущих сельскохозяйственных областей республики в преддверии своего 200-летнего юбилея, отмечаемого в 1989 году.

ПЕРЕЧЕНЬ ОТКРЫТОК

Здание обкома Коммунистической партии Украины.
Аэропорт. Здание облисполкома.
Дом связи. Памятник борцам за власть Советов.
Памятный знак Ленинскому комсомолу.
Гостиница «Николаев». Памятник «освободителям Николаева».
Кинотеатр «Родина». Памятник пионерам-разведчикам Шуре Коберу и Хоменко.
Памятник Н. А. Римскому-Корсакову. Русский драмтеатр им. В. П. Чкалоаа.
Проспект Мира.
Кораблестроительный институт им, адмирала С. О. Макаровна,
Музей судостроения и флота. Художественный музей им. в. в, Верещагина.
Выставочный зал. Скульптурная композиция у входа в зоопарк.
Дворец культуры судостроителей.
Спортивная школа «Надежда». Спуск к набережной Ингула, Такие суда строят корабелы города.
Торговый центр.
Детский городок «Сказка».
Ингульский мост. Дом торговли «Южный Буг».
На обложке: на площади в. и. ленина (1 стр.);
Ингупьский мост (4 стр.).

[hr]

Одне з найстаріших міст півдня Укра’іни Микола’ів розташований на півострові, який з трьох боків омивають воци Інгулу і Бузького лиману. 3 масивами житлових кварталів і промислових комплексів, майданчиками портових причалів і заводських добудовних пірсів, він з висоти пташиного лету нагадуЕ велетенський вітоильник, який між високих 6ерегів лине до моря…

Заснований Микола’ів y XVIII ce. незабаром після визволення укра’інського Причорномор’я від гніту Османсько’і імпері’і. На зручній ділянці берега – при впадінні у лиман річки Інгул – заклали чорабельних справ майстри судноверф і місто, назвавши його іменем покровителя мореплавців – святого Миколи. Влітку 1790 року із стапелів зійшов на воду первісток – 44-гарматний фрегат, і згодом місто стае головною суднобудівною базою Чорноморського флоту, а з середини минулого століття, коли було поглиблене дно в лимані, ще й найбільшим чорноморським портом.

Напередодні 1917-го Миколаїв-провідний пролетарський центр укра’інського півдня. Робітники великих заводів «Наваль» (нині чотири рази орденоносний Чорноморський суднобудівний завод) і«Руссуд» (орденів Леніна суднобудівний завод імені 61 Комунара) не раз являли зразки мужньо’і боротьби із самодержавством. Після перемоги Великого Жовтня вони самовіддано билися з іноземними загарбниками і внутрішньою контрреволюціЕю. 3 утвердженням Радянсько’і влади натхненною працею сприяли ліквідаці’і господарської розрухи, зміцнювали економіку країни, створювали в перші п’ятирічки новий радянський флот.

А в післявоенні роки до підприемств, які споруджували революційний броненос:эць «Потьомкін» , а таr.ож знаменитий згодом криголам «Анастас Микоян», крейсери «Червона Укра’іна», иКрасный Кавказ», інші кораблі, приеднався новий суднобудівний велет – завод «Океан».

Споруджувані у Миколаеві судна обладнуються сучасними силовими установками, новітнішими засобами управління ) навігаці’і. Вирушають на траси Світового океану суховантажні теплоходи, великотоннажні рудовози, комбіновані вантажопідйомністю 100 тисяч тонн – нафторудовози, з необмеженим районом плавання промислові рефрижератори, плавучі науково-дослідні ла6ораторі’і, супертраулери-рибозаводи.

Миколаїв – місто гідрометалургів. Введений у дію на початку 80-х років найбільший у галузі глиноземний завод щороку переро6ляЕ на алюмініевий концентрат мільйони тонн доставлених сюди морем бокситів. Південною Пальмірою любовно величають микола’івці свос місто, сплановане подібно до Ленінграда,- з широкими й прямими вулицями, проспектами, площами. В останні роки на землях, відвойованих у лиману, виріс упорядкований житловий масив, на карті міста з’явилися чові готелі, Палаци культури, споруди учбових закладів, торговельних центрів. Через Південний Буг і Інгул перекинуто
автодорожні красені-мости. Реконструйовано найбільший у республіці зоопарк.

Слаау курорту принесли МиколаЕву пляжі із золотими пісками й цілющою водою лиману, жарке сонячне літо, renna, багата на дари 3емлі осінь. До послуг приїжджих – будинок відпочинку «Комунар», республіканська туристська база « Південний Буг», п’ять комфортабельних готелів. У місті е унікальні, мабуть, за експозиціею музе’і – художній імені В. В. Верещагіна, icropiї суднобудування і флоту. У МиколаЕві – три театри, в тому числі ляльковий, більш як двадцять кінотеатрів.
Нині столиця укра’інських корабелів, адміністративний центр одніеї з провідних сільськогосподарських областей республіки на порозі свого 200-літнього ювілею, який відзначатиметься 1989 року.

ПЕРЕЛІК ЛИСТІВОК

Будинок обкому Комуністичної партії України.
Аеропорт. Будинок облвиконкпму.
Будинок зв’язку. Пам’ятник борцям за владу Рад.
Пам’ятний знак Ленінському иомсомопу.
Готель «Миколаїв». Пам’ятник «Визвопитепям Миколаєва».
Кінотеатр ікРодина». Пам’ятник піонерам-розвідникам Шурі Коберу і Віті Хоменку.
Пам’ятник М. А. Римському-Корсакову. Російський драмтеатр ім. В. П. Чкапова.
Проспект Миру.
Кораблебудівний інститут ім. адмірала с. о. Макарова.
Музей суднобудування і флоту. Художній музей ім. В. В. Верещагіна.
вистааоиний зал. Скульптурна композиція біля входу до зоопарку,
Палац культури суднобудівників.
Спортивна школа «Надія». Спуск ,до набережної Інгупу.
Такі судна будують корабели міста.
Торговий центр.
Дитяче містечко ііказка».
Іигульський міст. Будинок торгівлі ііпіоденпии Буг»,
На обкладинці: на площі в. І. Леніна (1 стор.);
Інгульський міст (4 стор.).

Ссылки - Links

11. January 2016

soviet union, ukraine

Чернігів – Чернигов – Chernihiv 1967

Чернігів, гомінке місто на зачарованій десні. Заснований понад тисячу років тому, він був аре-ною вікопомних подій, повязаних з героїчною бо-ротьбою трьох братніх народів – російського, українського i білоруського. Він широко уславився
як один із центрів зароджеііня революційного руху на Поліссі, пјіацдармів боротьби з іноземними загарбниками i націоналістичноіо контрревол юцією в роки громадянської війни на Україні.

Великий Жовтень приніс нове життя стародавнІ)ому місту. За нього, за волю рідної Вітчизни мужньо, хоробро боролися чернігівці з ііімецькофашистськими окупантами. їх край став краєм всенародної партизанської боротьби з лютим ворогом.
Фашисти майже знищили місто. Але при допомозі братньої сімї радянських ііародів воно на весь зріст піднялося з руїн, народилося вдруге, незрівнянно зросло, помолодіјіо. Гордістю нашої республіки є його найбільший в Європі камвольносуконний комбінат, флагман поліської хімії – комбінат хімічного волокна, завод «Жовтневий молот«, [іівейна фабрика і багато інших промислових підприємств. Виробь з чернігівською маркою ідуть у всі радянські республіки. їх знають у 50 країнах світу.

Чернігів сьогодні – це місто ііузів і шкіл, чудових палаців культури, парків і садів, красивих архітектурних ансамблів, широких вулиць, залитих асфальтом.

Ссылки - Links

9. January 2016

udssr, ukraine

Бердичев – Berdychiv 1984

Для путешествующих по Полесскому краю он не может остаться незамеченным
оживленный 80-тысячный город в полусотне километров от Житомира, второй после
него в области центр студенческой мопедежи.’ И дело не только в том, что его ни
объехать ни обойти, этот важный транспортный узел на железнодорожной магистрали
Ленинград – Одесса, на автотрассе Киев – Винница. Современный, чистый, уютный,
по-южному приветливый гор0док не пропустят туристы, знакомые с его богатой
биографией, знающие, что бывали в нем Т. Шевченко и декабристы, жили и трудились
писатели Шолом-Але’йхем и Оноре де Бальзак, венчавшийся с Эвелиной Ганской
в местном костеле св. Варвары, гастролировали А. Бучма и И. Паторжинский, что
громили здесь в гражданскую петлюровцев и белополяков Н. Щорс и С. Буденный.

Но не только историей, а и очаровательными пейзажами полонит сердце
сегодняшний Бердичев, радует глаз добротной реконструкцией старинных зданий
и четкой, рациональной спланированностью новых кварталов.

Подлинная слава – лучезарная гостья _- все-таки засияла над Бердичевом.
И создали ее трудовые руки жителей, спешащих по утрам к проходным 30
промышленных предприятий. Это они изготовляют химическое оборудование на
заводе «Прогресс», экспон-ируемое на международных ярмарках, выпускают токарно-
револьверные станки с маркой зав0да «Комсомолец», поступающие в десятки стран
мира. Это они восстановили город после разрушительного нашествия фашистов
в период Великой Отечественной войны, а нынче день ото дня заботятся, чтобы их
родной Бердичев был свеж и наряден в любое время года. И он действительно красив:
расцвеченный ли розовым кипением садов или чарующий тенистыми аллеями парков,
укрытый багряным ковром опавшей листвы или осыпанный снегом, когда так и кажет-
ся, что вот из-за поворота вылетят сани .Снегурочки, едущей в гости к берендеям.

Правда, жители Бердичева не называют себя так. Но ведь находили же в старых
грамотах написание его «Берендичи»… Я-зыковеды-топонимисты, споря о происхожде-
нии географического названия, ведут __его от славянского «берда» – пропасть, и от
собственного имени Бердич, основателя хутора в 1400-х годах, и от тюркского
«берендичи» – племя берендеев, как в седую старину нарекли храбрых защитников
южных границ Руси. Сказочные берендеи, конечно, мало похожи на своих некогда.,
живших тезок. Но как заманчиво всю родословную красивого города связать еще
и с легендарным прошлым.

[hr]

Для тих, хто подорожує Поліським краєм, воно не може лишитися непоміченим
гамірливе 80-тисячне місто за півсотні кілометрів од Житомира, другий після нього
в області центр студентської мопеді. І справа не лише в тому, що його ні об’їхати ні
обійти, цей важливий транспортний вузол на залізничній магістралі Ленінград-
Одеса, на автотрасі Київ – Вінниця. Сучасне, охайне, затишне, по-південному привітне
місто не обМинуть туристи, які знайомі з його багатою біографією і знають, що бували

у ньому Т. Шевченко і декабристи, жили й трудилися письменники Шолом-Алейхем
й Оноре де Бальзак (він брав шлюб з Евеліною Ганською в місцевому костьолі
св. Варвари), гастролювали А. Бучма та !. Паторжинський, громили у громадянську
петлюрівців і білополяків М. Щорс і С. Будьонний.

Та не лише історією, а й чарівливими краєвидами полонить серце сьогоднішній
Бердичів, милує око добротною реконструкцією старовинних будівель і чітким,
раціональним сплануванням нових кварталів.

Зовсім ще молоде за життєвим стажем місто, яке стало відомим завдяки
галасливим ярмаркам, котрі збирали комерсантів усього світу, одержало врно статус
повітового 1846 р. Мало тоді лише 11 небрукованих вулиць, 80 вигнутих питальником
провулків, 4 так звані площі. Безладно забудоване, погано освітлене, пронизливо
сморідне влітку од вимочуваних у річці шкір, місто, що потопало весною й восени
у непролазній грязюці, вражало гірким контрастом між розкішшю і злиднями,
справляло воно Найприкріше враження на усіх приїжджих. Бальзак,, наприклад, писав,
що «вулиці тут танцюють польку, деякі з них нахилені вправо, другі вліво, а треті
вперед…»

Справжня слава – осяйна гостя – все ж запломеніла над Бердичевом. І створили її
працьовиті руки жителів, що поспішають ранками до прохідних 30 промислових
підприємств. То вони виготовляють, хімічне устаткування на заведі .. «Прогрес»,
експоноване на міжнар0дних ярмарках, випускають токарно-револьверні верстати
з маркою заводу «Комсомолець», що надх0дять у десятки країн світу. Це вони
відбудували-місто’Пітс-ґгягтэуйнтвнсгґо нашестя афашистів у’ період Великої’Бітчизняноі’
війни, а нині день у. день,».-піклуютьсш Щоб їх. ріднийЬердИыів.бу8.,с.віжий,Таоша’ГНИЙ,
будь-якої пори року“. і він дійсно красивий: чи то уквітчаний рожевим кипінням садів,
чи вбраний у зелень тінистих алей парків, вкритий багряним килимом опалого листя чи
засипаний снігом, коли так і здається, що от з-за повороту вилетять сани Снігуроньки,
котра їде у гості до берендеїв.

Правда, жителі Бердичева не називають себе так. Але ж знаходили у давніх
грамотах написання його «Берендичі»… Мовознавці-топонімісти, сперечаючись про
походження географічної назви, ведуть її від слов’янського «берда» – урвище, і від
власного імені Бердич, засновника хутора в 1400-х роках, і від тюркського «беренди-
чі» – плем’я берендеїв, як у сиву давнину називали хоробрих захисників південних
кордонів Русі. Казкові берендеї, звичайно, мало схожі на своїх реальних тезок. Проте
надто спокусливо весь родовід красивого міста пов’язати ще і з легендарним минулим.

[hr]

На обложке: Октябрьская площадь (1 стр.); на реке Гнилопяти (4 стр.).

Фото В. Клепко. Художественное оформление обложки Т. Лукомской. «Бердичев». Автор текста
Р. Помазкова. Составитель В. Гринько. Комплект из’ 18 цветных открыток (на украинском и русском
языках). Редакция украинских календарей и художественных открыток. «Радянська Укра’я’на».
5105040000 – 074
3123411. Б-43-84. Ви силати тільки конве тп.
М227(04) -84 д у р

7. January 2016

soviet union, ukraine

Тернополь – Ternopil 1986

Широкие проспекты. Светлые многоэтажные дома. Чудесные Дворцы культуры.
Тенистые парки, цветущие скверы, гладь роскошного четырестагектарного озера.
Просторный, солнечный и уютный – такой сегодня Тернополь, административный
и культурный центр одноименной орденоносной области.

Немало славных страниц в истории города. Через него в 1901 – 1903 годах
переправлялась Ленинская «Искра». Политическими забастовками ответили терно-
польчане на события 1905-1907 годов в России. Митингами и демонстрациями
приветствовали Великую Октябрьскую социалистическую революцию.,26 июля
1920 года 8-я кавалерийская дивизия Червонного казачества под командованием
В. М. Примакова выгнала из Тернополя войска буржуазно-помещичьей Польши.
И хотя Советская власть просуществовала в городе всего пятьдесят дней, она
вдохновила трудящихся на дальнейшую борьбу за воссоединение с Советской
Украиной.

Памятный сентябрь 1939-го на багряньпх знаменах принес долгожданную сво60ду.
На площади Свободы, где теперь стоит величесТВенный памятник В. И. Ленину,
стоголосо звенели песни о вожде, дружной семье советских нар0дов‚ в которую так
долго мечтали влиться трудящиеся западноукраинских земель.

Разбойничье нападение фашистской Германии прервало мирный труд людей. За
33 месяца оккупации города кровью пропиталась земля: погибло две трети
населения. 19-метровый обелиск в честь Победы, мемориальный парк Славы, Холм
с символическим монументом и Вечным огнем сейчас увековечивают память
погибших патриотов и героев-освободителей.

Из пепла и руин город возр0дился вновь. Советский Тернополь стал городом
рабочих, ученых, студентов. Его трудовую славу творят коллективы ордена «Знак

Почета» комбайнового зав0да, хлопчатобумажного комбината имени 60-летия
Великой Октябрьской социалистической революции, производственного объедине-
ния «Ватра» имени (>О-летия Советской Украины, фарфорового и сахарного заводов,
других предприятий и организаций. Уникальные машины, станки, приборы, аппа-
раты, сделанные руками тернопольчан, получили признание на международных
рынках и экспортируются в десятки зарубежных стран. В четырех институтах-
медицинском, педагогическ0м‚ финансово-экономическом, филиале Львовского
политехнического, в других просветительных учреждениях воспитывается молодая
смена.

Город – колыбель первого украинского профессионального музыкально-драма-
тического театра «Тернопольские театральные вечера», основателем которого был
выдающийся актер и режиссер Лесь Курбас. Тут начинал свой славный путь Марьян
Крушельницкий, блестяще выступала певица с мировым именем Соломия Крушель-
„ницкая. Много ярких страниц имеют в своих творческих биографиях коллективы
музыкально-драматического театра им. Т. Г. Шевченко и филармонии, в помещении
которой в незабываемом 1939-м избранники народа утверждали Декларацию
о принятии Западной Украины в состав СССР и включении ее в состав УССР.

Известен Тернополь памятниками архитектуры. Это и Старый замок (1540-1548),
в котором теперь Дворец спорта с крытым плавательным бассейном. Это и домини-
канский костел (1749) с двумя оригинальными башнями. В нем находится картинная
галерея – отдел Тернопольского краеведческого музея. В бывшем доме ме-
щанского братства, сооруженном в 1904 г. на пожертвования населения, выступали
И. Франко, корифей украинской сцены Н. Садовский.

В едином сплаве древнего и современного – очарование, своеобразие и красота
города над тихой речкой Серет.

[hr]

ПЕРЕЧЕНЬ ОТКРЫТОК
Админздание. Памятник В. И. Ленину.
Обелиск в честь Победы.
Мемориальный комплекс в честь советских воинов.
Монумент в “честь советских воинских частей и соединений…
Памятник советским летчикам. Жилой массив Солнечный.
Памятник А. С. Пушкину.
Памятник Т. Г. Шевченко. В парке им. Т. Г. Шевченко.
Педагогический институт.
Драмтеатр. Бульвар К’. Маркса.
Дворец культуры «Ватра».
Дворец культуры «Октябрь». Дворец спорта.
Дворец торжественных событий. фонтан.
Улица Первомайская. Вид на жилой массив Дружба.
Гостиница «Москва».
Гостиница «Тернополь». Лестница, ведущая к набережной.
Стадион.
Вид на набережную Комсомольского озера.
На обложке: новостройки гор0да (1 стр.); Комсомольское озеро (4 стр.).

[hr]

Широкі проспекти. Світлі багатоповерхові будинки. Чудові Палаци культури.
Тінисті парки, квітучі сквери, гладінь розкішного чотиристагекта’рного озера.
Просторий, сонячний і затишний – такий сьогодні Тернопіль, адміністративний
і культурний центр однойменної орденоносної області.

Чимало славних сторінок в історії міста. Через нього у 1901-1903 роках пере-
правлялася ленінська «Искра». Політичними страйками відповіли тернопільчани на
події 1905-1907 років у Росії. Мітингами і демонстраціями вітали Велику Жовтневу
соціалістичну революцію. 26 липня 1920 року 8-а кавалерійська дивізія Червоного
козацтва під командуванням В. М. Примакова вигнала з Тернополя війська буржуаз-
но-поміщицької Польщі. І хоча Радянська влада проіснувала в. міСті всього п’ятдесят
днів, вона надихнула трудящих на дальшу боротьбу за возз’єднання 3 Радянською
Україною.

Вікопомний вересень 1939-го на багряних знаменах приніс довгождану волю. На
площі Свободи, де тепер стоїть величний пам’ятник В. І“. Леніну, стоголосот-лучналги
пісні про вождя, дружну сім’ю радянських народів, в яку так довго мріяли влитися
трудящі західноукраїнських земель.

Розбійницький напад фашистської Німеччини перервав мирну працю людей. За
33 місяці окупації міста кров’ю просякла земля: загинуло дві третини населення.
19-метровий обеліск на честь Перемоги, меморіальний парк Слави, Пагорб із
символічним монументом і Вічним вогнем нині увічнюють пам’ять загиблих
патріотів і героїв-визволителів.

З попелу і руїн місто відродилося знов. Радянський Тернопіль став містом
робітників, учених, студентів. Його трудову славу творять колективи ордена «Знак
Пошани» комбайнового заведу, бавовняного комбінату імені 60-ртіччя Вели-кої

Жовтневої соціалістичної революції, виробничого об’єднання «Ватра» імені
60-річчя Радянської Украі’ни, фарфорового і цукрового заводів, інших підприємств
і організацій. Унікальні машини, верстати, прилади, апарати, зроблені руками
тернопільчан, дістали визнання на міжнар0дних ринках і експортуються у десятки
зарубіжних держав. У чотирьох інститутах – медичному, педагогічному, фінансо-
во-економічному, філіалі Львівського політехнічного, в інших освітніх закладах
гартується молода зміна.

Місто – колиска першого українського професіонального музично-драматично-
го теагру «Тернопільські театральні вечори», засновником якого був видатний актор
і режисер Лесь Курбас. Тут починав свій славний шлях Мар’ян Крушельницький,
блискуче хвиступала співачка із світовим ім’ям Соломія Крушельницька. Багато
яскравих сторінокімають у своїх творчих біографіях колективи музично-драматич-

УНОГО театру ім. Т. Г. Шевченка і філармонії, в приміщенні якої незабутнього 1939-го
обранці народу заТВерджували Декларацію про прийняття Західної України до
складу СРСР і включення її до складу УРСР.

Відомий Тернопіль пам’ятками архітектури. Це і Старий замОк (1540-1548),
в якому тепер Палац спорту з критим плавальним басейном. Це і домініканський
костьол (1749) з двома оригінальними вежами. У ньому знаходиться картинна
галерея-відділ Тернопільського краєзнавчого музею. У колишньому будинку
міщанського братства, спорудженому 1904 р. на пожертвування населення,
виступали І. Франко, корифей української сцени М. Садовський.

В єдиному сплаві древнього і сучасного – чарівність, своєрідність і краса міста
над тихоплинною річкою Серет.

[hr]

Фото А. Чалого. «Тернопіль:. Компмкт і: П кольорових листі-ок. Автор тексту
А. Шелест. © Редакція українства килимові. і художні: листівок. Київ. 1906.
сРодяисьм Укроїип. Їирож 51000 комплектів. Зам. 06171. Ордою Локі».
комбінат друку виміняти «Радянська Україна. Ціна 94 к. БФ ЮМЗ.
Фото А. Чалого. Художоспониоо оформление оолошси М. Супи-шив.
аїориопопи. Автор токста А. Шелест. Состовитоль В. Гринько. Комплект и:
17 цвотнык открыток (но укроииском и русском языках). Редакция украинских
календарой и художоспоииых открыток. «Радянська Україна.

5105040000 – 091
Т – 42

М227(04) – 86
ВІДСИЛАТИ поштою ТІЛЬКИ У КОНВЕРЇІ

6. January 2016

soviet union, ukraine

Kharkiv – Харьков 1970

ПЕРЕЛЇК ЛИСТІВОК

Пам’ятник В. І. Леніну.
Сад ім. Т.. Г. Шевченка,
Будинок Міськради
Пам’ятник М. М. Коцюбинському.
Центральна алея “В!” культури і
і відпочинку ім. О. . Горького. ї
Медичний інститут.
Кіно-концертний зал «Україна»-.
Площа дзержннського.
Готель «Харків».
Аеропорт.
Джерело мінеральної води «Харків і».
Універмаг «Харків».
Скляннй струмок,
Театр ляльок.
Адміністративний буцинок.

Художник 6. Сендзюк
Редактор М. Нечипоренко

Харків. Адміністративний будинок.
Фот’о К. Шамшина і Р. Якименка

«Радянська Україна», Київ. 1970.

16. November 2015

udssr, ukraine

Харьков – Дом Госпромышленности 1931

Дом Госпромышленности 1931
ХАРЬКОВ

Ц. 6 к. Тираж 35 000 экз. Ровные. Мытная, 17. 1931.
[hr]

Значительным событием в развитии советской архитектуры было сооружение Дома государственной промышленности, а затем и других объектов нового центра в Харькове. К этому периоду относится разработка генерального плана города. Харьков, бывший губернский город, с 1918 г. стал столицей Украинской Советской Социалистической Республики и превратился в экономический и культурный центр Украины. По генеральному плану города центральная площадь им. Дзержинского была скомпонована из круглой и примыкающей к ней прямоугольной частей (В. Троценко).

По дуге, выявляя пространство круглой части площади, был размещен комплекс Дома госпромышленности, состоящий из девяти радиально ориентированных корпусов, сгруппированных в три массива с двумя проездами между ними. Висячие переходы над проездами связывают комплекс в одно целое.

Многоплановая уступчатая композиция объемов производит сильное художественное впечатление. Высота отдельных объемов достигает 14 этажей. Материал — монолитный железобетон. Первоначально был построен Дом госпромышленности (С. Серафимов, М. Фельгер, С. Кравец, 1925—1928 гг.), по сторонам от него были сооружены затем Дом проектных организаций (С. Серафимов, М. Занберг-Серафимова, 1930-1934 гг.) и Дом промышленной кооперации (А. Дмитриев и О. Мунц, 1929—1934 гг.). Несмотря на то что каждый комплекс решался разными авторскими коллективами, общее архитектурное единство ансамбля площади было достигнуто.

http://arx.novosibdom.ru/node/2413

20. May 2015